Війна змінила все… Але не зламала

Війна розділила життя кожного українця на “до” та “після”. Для працівниці клубу селища Райське це стало початком нової реальності. Замість звичних культурних подій — щоденна допомога людям, підтримка громади, вирішення нагальних потреб. Робота змінила напрям, але не втратила сенсу — служити людям. Адже сьогодні культура — це не лише про мистецтво, це про турботу, підтримку і спільну боротьбу за людяність.

У співпраці з працівниками Райського старостинського округу, основну увагу зосереджено на закритті базових потреб мешканців. Складаються списки для отримання гуманітарної допомоги від благодійних фондів, проводиться розвантаження та видача продуктових наборів. Найвразливішим — адресна доставка, зокрема до віддалених сіл.

Постійна комунікація з людьми похилого віку допомагає виявити важливі соціальні потреби та підтримати їхній психологічний стан. Окремим напрямком стала допомога Укрпошті: організація обдзвону пенсіонерів, регулювання черги задля безпеки й комфорту людей.

Чергування у Пункті незламності стало буденним обов’язком. Поки інші шукають тепло — тут його дають: обігрів, зарядка гаджетів, гарячі напої та просте людське співчуття.

Продовжується догляд за територією клубу, адмінбудівлі, пам’ятного знаку та в’їзду в селище. Садяться квіти, дерева, прибирається листя, трава, вирубується поросль — усе, щоб Райське залишалося гарним і затишним, попри тривоги.

Щоранку — загальнонаціональна хвилина мовчання. Пам’ять і вдячність — не порожні слова.

Попри важкі часи, клубна робота не припиняється. Заходи проводяться у змішаному форматі, оновлюється сторінка у Facebook, культурне життя триває — як символ стійкості та надії.

Навіть одна людина може багато. Особливо тоді, коли в серці — любов до людей і віра в перемогу.