Відновлювана енергетика (англ. renewable energy) — енергетична галузь, що спеціалізується на отриманні та використанні енергії з відновлюваних джерел енергії.

До відновлюваних джерел енергії належать періодичні або сталі потоки енергії, що розповсюджуються в природі і обмежені лише стабільністю Землі як космопланетарного елемента: променева енергія Сонця, вітер, гідроенергія, природна теплова енергія тощо.

У строго фізичному сенсі, хоча й вживається термін «відновлювана енергетика», енергія в її джерелах не відновлюється, а тільки постійно вилучається. З сонячної енергії, що прибуває на Землю, лише дуже невелика частина трансформується в інші форми енергії, а велика частина просто йде в космос.

Термін «відновлювана енергетика» вживається на противагу використанню енергоносіїв, таких як видобуток копалин, до яких належать, наприклад, кам'яне вугілля, нафта, природний газ або торф. У широкому розумінні ці джерела енергії теж поновлювані, але не за мірками тривалості життя людини, оскільки процес їхнього утворення вимагає сотень мільйонів років, а їхнє використання проходить набагато швидше.

Основною відмінністю відновлюваних джерел енергії є те, що вони не знищуються під час використання, на відміну від мінеральних палив, які споживаються для вироблення енергії. Застосування відновлюваної енергії людиною потребує наявності технологій використання енергії сонячного світла, вітру, морських хвиль, водних течій, біологічних процесів, таких як анаеробний розклад, біологічне вироблення водню, та геотермальних теплових джерел.

Традиційне використання енергії вітру, води, та сонячного світла вже широко поширене. Однак, масове виробництво електричної енергії з використанням відновлюваних джерел енергії набуло популярності лише нещодавно, що віддзеркалює основні загрози від зміни клімату, побоювань вичерпати мінеральне паливо, та соціальних і політичних ризиків через широке використання мінеральних палив та атомної енергетики. Зараз використання відновлювальних джерел енергії швидко зростає (на 50 % з 2004 до 2007 року), та в 2007 році досягло 3,4 % від загального виробництва електроенергії (не враховуючи велику гідроенергетику, що надає ще 15 % від загального виробництва).

 

     Сертифікат енергетичної ефективності будівлі - документ встановленої форми, в якому визначено клас енергетичної ефективності будівлі та / або його відокремлених частин, рекомендації щодо його підвищення, а також інші відомості щодо будівлі і / або його відокремлених частин, енергоефективність яких сертифіковане. У сертифікаті енергетичної ефективності будівлі зазначаються:

  1. адреса (місцезнаходження) будівлі та/або її відокремленої частини;
  2. клас енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремленої частини, визначений виконавцем робіт (надавачем послуг) у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель відповідно до методики, зазначеної у частині першій статті 5 цього Закону;
  3. відомості про тип, функціональне призначення та конструкцію будівлі та/або її відокремленої частини, кількість поверхів, об’єм та загальну площу;
  4. мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремленої частини, що стосуються будівель такого класу;
  5. фактичні показники енергетичної ефективності будівлі;
  6. рекомендації щодо підвищення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівлі та/або її відокремленої частини, які враховують місцеві кліматичні умови, є технічно та економічно обґрунтованими та в яких зазначаються дії, які необхідно здійснити для реалізації таких рекомендацій на практиці;
  7. серія та номер кваліфікаційного атестата виконавця робіт (надавача послуг), який склав сертифікат енергетичної ефективності будівлі;
  8. інформація щодо викидів двоокису вуглецю;
  9. інформація щодо місця отримання більш детальної інформації про відомості, зазначені у сертифікаті, включаючи рекомендації щодо підвищення економічно доцільного рівня енергетичної ефективності будівель та/або їх відокремлених частин.

Строк дії сертифіката енергетичної ефективності будівлі становить 10 років.

 

     Енергетичний паспорт будівлі (нім. Energieausweis) — виданий енергетичним аудитором (фірмою з енергетичного аудиту) документ, який містить енергетичні характеристики будівлі та заходи щодо їх удосконалення. Для отримання енергетичного паспорту будівлі для існуючих будівель, необхідно обстеження та експертиза будівлі, у ході яких йде огляд всіх огороджуючих конструкцій будівлі, проходить тепловізійна зйомка, яка чітко відображає і фіксує розподіл температури на об’єкті, проводиться збір даних з лічильників обліку енергії.