Інформаційні матеріали

Актуальні питання адміністрування місцевих податків та аспекти одноразового (спеціального) добровільного декларування та використання Електронного кабінету при подачі декларації обговорили на черговому семінарі Дружківські податківці

Інформація про результати проведення місцевими органами з питань містобудування та архітектури обстеження та оцінки ступеня безбар'єрності об'єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю

УВАГА! Стихійна торгівля

      Торгівля на стихійних ринках заборонена, оскільки існує небезпека забруднення харчових продуктів. Такі продукти можуть викликати кишкові захворювання і серйозні харчові отруєння. Особливо м’ясні та молочні продукти, які вимагають особливих умов зберігання. Такі продукти підлягають обов’язковій ветеринарно-санітарній експертизі, яку проводять тільки в атестованих державних установах — лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на ринках. Це і є гарантією придбання якісної і безпечної продукції для споживача.

Які саме найпоширеніші продукти є небезпечними для здоров’я?

        Серед продуктів, які реалізуються з землі, найбільш небезпечними є молоко та молочні продукти. Вживання молочної продукції невідомого походження (відсутні дані про стан здоров’я тварин та результати лабораторних досліджень продуктів) з землі, придбаної у громадян, які не пройшли медогляд та не мають допуску до роботи з харчовими продуктами — прямий шлях до інфекційних захворювань. Ні про яку користь від молока у цьому випадку вже не йдеться, лише про шкоду. Також не можна купувати молоко в пластикових пляшках, які є предметами одноразового використання і мають не завжди відоме походження.

Де саме можна реалізувати продукцію власного виробництва, та як перевіряється її якість?

       На території існуючих у місті Дружківка торгівельному комплексі «Магнат» та  ринку «Гаврилівський» створено достатньо місць для продажу сільськогосподарської продукції тваринного та рослинного походження, а також працюють лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, які і здійснюють контроль за якістю продуктів. Наразі створені всі умови для людей, які хочуть реалізовувати продукцію, виготовлену у своїх підсобних господарствах.

Купуючи продукцію у невстановлених місцях, як саме можна захистити свої права, у разі отруєння?

        Харчові продукти, які реалізуються на стихійних ринках законодавчо визначені як завідомо небезпечні та непридатні до споживання людиною. Якщо людина отруїться такими продуктами харчування, вона не зможе довести цей факт, бо немає суб’єкта, якому можна пред’явити звинувачення.

Яка відповідальність за продаж продукції в не встановлених для цього місцях?

        Продаж товарів в невстановлених для цього місцях – це є стихійна торгівля, яка відноситься до адміністративних правопорушень, передбачених ст. 160 Кодексу України про адміністративні порушення – «Торгівля з рук у невстановлених місцях» (тягне за собою накладення штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої), і ст. 164 цього ж Кодексу – «Порушення правил підприємницької діяльності» (тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої).

      Для припинення розгортання осередків стихійної торгівлі застерігаємо наших громадян від здійснення торгівельної діяльності у невстановлених для цього місцях, що може призвести до накладання значних штрафів та  втрати товару.

      Звертаємось і до мешканців громади не купувати товари у людей, які пропонують свою продукцію не у визначених для торгівлі місцях, адже вона є потенційно небезпечною, так як не пройшла контролю якості і може нести загрозу здоров’ю.

       Бережіть своє здоров’я


Інформаційне оголошення
45442.jpg

Шановні власники, орендарі та користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення!

Звертаємо Вашу увагу на особливості використання та розпорядження земельними ділянками під польовими шляхами, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земельними ділянками під полезахисними лісовими смугами, що обмежують масив земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини п’ятої, шостої та сьомої статті 371 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроєктованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років.

Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції.

Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Кабінетом Міністрів України 22 липня 2020 року прийнято постанову № 650, якою затверджено Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, а також внесенні зміни до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України                                             від 03 березня 2004 року № 220.

Ці Правила визначають основні вимоги щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, проведення комплексу заходів з метою забезпечення виконання функцій з агролісотехнічної меліорації та є обов’язковими для виконання усіма власниками, орендарями та користувачами земельних ділянок, на яких розташовано полезахисні лісові смуги.

Враховуючи викладене, землекористувачам доцільно оформлення права оренди на земельні ділянки під польовими шляхами, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земельними ділянками під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, що перебуває у користуванні, від збереження яких безпосередньо залежить урожайність.

Більш детальну інформацію з питання укладання договорів оренди на земельні ділянки під польовими шляхами, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, та земельними ділянками під полезахисними лісовими смугами, що обмежують масив земель сільськогосподарського призначення Ви можете отримати у відділі земельних ресурсів виконавчого комітету Дружківської міської ради за адресою: м. Дружківка,                 вул. Соборна, 16 (каб. 114, 302 – міськвиконкому), телефон для довідок (06267) 4-25-60.

  Оголошення про проведення обговорень діючих регуляторних актів

09 серпня 2021 року об 14.00 год. в приміщенні  малого залу засідань (каб. 210) Дружківської міської ради по вул. Соборна, 16, з метою отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань відбудеться проведення обговорень в частині перегляду  діючих регуляторних актів – рішень Дружківської міської ради, рішень виконавчого комітету Дружківської міської ради.

Реєстр діючих власних регуляторних актів опубліковано на офіційному сайті Дружківської міської ради в розділі «Регуляторна політика» або можна перейти за посиланням: https://druisp.gov.ua/regulyatorna-politika/2021/reiestr-diiuchykh-vlasnykh-rehuliatornykh-aktiv .

До участі у обговореннях запрошуються представники цільових груп, на яких поширюється дія регуляторних актів та представники громадськості.

Шановні мешканці громади!

З метою підтримки обдарованої молоді шляхом заохочення до науково-дослідної роботи з проблематики соціально відповідального ведення бізнесу для здобувачів вищої освіти, аспірантів та молодих вчених України (віком до 35 років включно) проводиться Всеукраїнський конкурс наукових робіт «Соціально відповідальне ведення бізнесу-складова сталого розвитку».

Для участі у відборі конкурсант подає: 1) конкурсну роботу; 2) заявку на участь у Конкурсі (у довільній форматі); 3) відскановану копію підписаної рецензії наукового керівника (якщо конкурсант не має наукового ступеню).

Робота має бути виконана самостійно на відповідному науковому рівні.

Мова роботи – українська.

Термін подання конкурсних робіт – до 30 вересня 2021 року.

Контактні особи від організаційного комітету Конкурсу: Сошников Антон Олександрович тел. (+380955031091) e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., Санченко Алевтина Євгенівна тел. (+380973785236), e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Рекомендації сільгоспвиробникам

Особливості збирання і зберігання врожаю сільськогосподарських культур з насінницьких ділянок

            Сучасні методи збирання врожаю забезпечують повну механізацію усіх процесів та в короткий термін  дають можливість зібрати врожай з мінімальними  втратами, зберігаючи при цьому високу якість насіння.

            Вимоги до якості збирання насінницьких посівів більш високі, ніж до збирання посівів продовольчого і кормового призначення, оскільки важливо не тільки зібрати високий урожай, а й отримати насіння з високими посівними якостями.

            Основні показники якості насіння - енергія проростання, лабораторна і польова схожість, маса 1000 зерен, вологість і строки післязбирального їх дозрівання - залежать від термінів і способу збирання насінницьких посівів, технічного стану зернозбиральної  техніки.

            Передчасний збір врожаю призводить до отримання щуплих та неповноцінних насінин, а пізній - до великих втрат через висипання найбільш зрілого та виповненого насіння . При висипанні навіть однієї зернини з кожного колосу втрати на 1 га сягають 1 ц та більше. Якщо збір врожаю провести невчасно, із затримкою -  насіння швидко втрачає  свою якість за рахунок розвитку хвороб, проростання у колосі, втрати сухої речовини внаслідок  дихання та вимивання  з дощами розчинних речовин з насіння.

            Головними способами збирання насіннєвих посівів є двохфазний (роздільний) або однофазний( прямий).

            Прямий спосіб  збирання застосовують, коли  насіння знаходяться у повній стиглості або у кінці воскової стиглості при вологості -   18 - 20 %. При більш ранньому збиранні  обмолочувати насіння вкрай важко через його високу  вологість.

            При двохфазному способі чистота насіння вища, так як підсушені насінини бур’янів та інші домішки краще відокремлюються при очистці під час обмолоту. Схожість та особливо енергія проростання також підвищується, оскільки у насінні, підсушеному у валках швидше проходить післязбиральне дозрівання. При цьому відбувається вирівнювання вологості всієї зернової маси і насіння  краще обмолочуються.

            Важливо не допускати великий розрив  у часі між скошуванням і підбиранням валків, так як при довгому знаходженні скошеної маси у валках збільшуються  його втрати при обмолоті та дуже знижується якість насіння.

1.jpg

            При затяжній похмурій погоді слід використовувати прямий спосіб, оскільки на корені рослини краще продуваються повітрям та скоріше просихають.

            При великих площах насіннєвих посівів зернових культур рекомендують починати  його збір у середині воскової стиглості двохфазним способом, а при настанні повної стиглості переходити на пряме комбайнування. Раціональне поєднання двохфазного способу та прямого комбайнування дозволяє провести збір насіння зернових культур в оптимальні терміни - не більш ніж за 10 - 12 діб.

            За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості насіння (18-22%), передбачивши  при цьому термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу.

            Під час проведення всього періоду збирання і підготовки насіння до посіву необхідно на всіх технологічних етапах  проводити внутрішньогосподарський  контроль за його якістю.

            Насіння, зібране комбайнами, підлягає негайному очищенню, особливо якщо воно має підвищену вологість. Його доставляють на зернотік і відразу ж починають процес очищення на ОВС-25, ЗАВ-20, ЗАВ-40 з наступним доведенням на сушильних агрегатах до кондиційної вологості.

            Слід наголосити, що за даними науковців кожний відсоток травм у посівному матеріалі зменшує  його урожайність. Тому слід провести необхідні заходи  аби рівень травмування насіння не перевищував 1%.

            При збільшенні відсотка дроблення збільшується  кількість насіння з мікротравмами, яке практично не можна відокремити на очисних і сортувальних машинах.

      Рекомендуємо при очищенні і сортуванні насіння  суворо дотримуватися  таких технологічних прийомів: 

не допускати перевищення швидкості руху робочих органів зерноочисних машин;

максимально скоротити довжину транспортувальної системи, оскільки найбільше всього насіння   травмується на норіях і зернонавантажувачах ;

не допускати падіння зерна з великої висоти;

не допускати збільшення кількості пропусків зерна через зерноочисні машини, правильно добирати потрібні решета .

2.jpg

            Для запобігання додаткового травмування насіння протягом сушіння слід суворо дотримуватись встановлених  відповідними інструкціями режимів.

            Насіння, яке має підвищену вологість, не слід засипати у великі бурти. При сонячній погоді широко застосовувати повітряний спосіб сушіння зерна, розстилаючи його тонким шаром, і періодично перелопачувати. За один такий прийом  його вологість  знижується до 1 %.

            При утриманні вологої погоди необхідно використати всі наявні в господарствах сушарки.

            У разі підвищеної збиральної вологості, а також для термічного знезараження зерна від шкідників проводять  його сушіння. За наявності в господарстві різних партій  насіння - насамперед сушать вологе, уражене та насіння з ознаками самозігрівання .

            Допускається нерівномірність нагрівання зерна в сушарках в межах 3- 4°С, відносна вологість відпрацьованого теплоносія 65-75%. Зниження вологості за одне проходження насіння через сушарку не повинно перевищувати для зернових, зернобобових і кукурудзи — 3 - 4%..

            На тривале зберігання закладають насіння з вологістю нижче критичної, повністю очищене та відсортоване. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за вологістю, температурою насіння і повітря, зміною кольору насіння, його запахом. Особливу увагу слід приділяти появі осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховища періодично провітрюють, використовуючи  як  пасивне  так і активне вентилювання, оскільки низька вологість поєднана із низькою температурою -  ідеальні умови зберігання насіння.

            Особливої уваги потребує насіння, зібране у дощову погоду, а також у морозну (частіше кукурудза) - у такого насіння швидко пошкоджується оболонка.

            Збереженість партії насіння залежить від інтенсивності її дихання. Чим вона вища, тим важче її зберегти від псування і значних втрат  маси. Інтенсивність дихання  залежить від вологості, температури, ступеня аерації, тривалості зберігання і якісного стану.

            Вологість насіння - найважливіший і надійний фактор регулювання його життєдіяльності. Волога в насінні є середовищем, в якому відбуваються всі важливі  процеси життєдіяльності. Сухе зерно дихає досить повільно.

            Зерно середньої сухості дихає  у 2 - 4 рази, вологе  -  в 4 - 8, а сире  -  у 20 - 30 разів інтенсивніше, ніж сухе.

            Критична вологість для насіння пшениці, жита і ячменю становить 14,5 - 15,5%, для кукурудзи  -  13 - 14%, проса  -  12 - 13%, соняшнику  -  7 - 9%.

            Щоб уникнути ураження насіння  мікроорганізмами, зберігати  його потрібно при вологості нижче за критичну на 3 - 4%, а для олійних культур - на  2 - 3%.

            Зниження температури значно послаблює інтенсивність дихання всіх живих компонентів  зернової маси і сприяє збільшенню термінів її зберігання.

            Інтенсивність і характер дихання  насіння прямо залежать від складу газового середовища. При вільному доступі повітря до зернової маси підвищується інтенсивність його дихання, оскільки в міжзернових просторах вміст кисню достатній. У сухому зерні інтенсивність дихання незначна, тому його посівні якості зберігаються довше.

3.jpg

            Інтенсивність дихання зернової маси залежить також від стану і якісних показників нсіння. Так, партія насіння, яка містить багато недозрілих зерен, пророслих, щуплих і давлених, менш стійка при зберіганні. На інтенсивність впливають і ботанічні особливості культури. Наприклад, насіння м'якої пшениці дихає інтенсивніше, ніж насіння твердої, а інтенсивність дихання насіння пшениці вища, ніж насіння гречки.

            Тому найкраще зберігаються  партії насіння, що знаходяться в стані зниженої життєдіяльності.

            На довговічність насіння несприятливо діють коливання вологості повітря під час зберігання. З метою запобігання конденсації вологи на партії насіння  відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60 – 70%.

            Підсумовуючи вищевикладене, з метою  запобігання втратам насіння при збиранні  та доведенні його до посівних кондицій, необхідно суворо контролювати його якість при збиранні та на всіх етапах технологічного процесу  у відповідності з наданими рекомендаціями.

Інформаційне повідомлення від ОКП "Донецьк теплокомуненерго " стосовно встановлення вузлів комерційного обліку в будівлях

До уваги бджолярів Дружківської міської територіальної громади!

Звертаємо увагу власників бджолосімей про початок прийому документів для отримання спеціальної бюджетної дотації за наявні бджолосім'ї.  Умови отримання дотації визначені п. 7  Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженого Постановою Кабміну № 107 від 7.02.2018 року (зі змінами). Суб’єкт господарювання або сільськогосподарський товаровиробник, що претендує на отримання державної підтримки зобов’язаний подати разом з документами для отримання державної підтримки інформацію про всіх пов’язаних із ним осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами такої державної підтримки, а також про зміни стосовно таких пов’язаних осіб.

Дотація за наявні бджолосім’ї надається на безповоротній основі фізичним особам та суб’єктам господарювання, які є власниками бджолосімей, за наявні в поточному році від 10 до 300 бджолосімей, у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю. Максимальний розмір дотації становить 60 000 гривень одному отримувачу.

Для отримання дотації за бджолосім’ї фізичні особи та суб’єкти господарювання, які є власниками бджолосімей, подають за місцезнаходженням пасіки  до виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міької ради до 1 жовтня поточного року такі документи:

– копію ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;

– копію рішення про державну реєстрацію потужності;

– копію  довідки  про  відкриття  поточного  рахунка,  виданої  банком  (суб’єкти господарювання);

– копію довідки aбo договору про відкриття рахунка в банку (фізичні особи);

– копію паспорта громадянина України (фізичні особи);

– копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу i мають відмітку в паспорті) (фізичні особи);

– копію звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин i забезпеченість ïx кормами (форма № 24 (річна) на останню звітну дату на момент подання документів (суб’єкти господарювання, які є юридичними особами);

– довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи-підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).

Для нарахування дотації за бджолосім’ї суб’єктам господарювання, які є юридичними особами, дотація нараховусться на ту кількість бджолосімей, що зазначена у формі № 24 (річна) та підтверджена ветеринарно-санітарним паспортом пасіки.

Для нарахування дотації за бджолосім’ї фізичним особам та фізичним особам – підприємцям, зокрема сімейним фермерським господарствам, дотація нараховується на ту кількість бджолосімей, що зазначена у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки, обстеження якої було проведено Держпродспоживслужбою у поточному році.

Документи, подані не в повному обсязі та оформлені з порушенням вимог законодавства, повертаються органами місцевого самоврядування протягом п’яти робочих днів.

За додатковою інформацією звертатись до відділу економічного розвитку виконавчого комітету Дружіквської міської ради  за адресою м. Дружківка вул. Соборна 16 (каб. 213). Телефон для довідок (06267) 4-43-98.

ДПС Донеччини пояснює

#ЦифраДня

 

  1. Аудитом Донеччини донараховано до бюджету майже 239 мільйонів гривень

 

З початку 2021 року податківцями Головного управління ДПС у Донецькій області проведено 954 документальні перевірки суб'єктів господарювання. Якщо конкретизувати, то працівниками управління податкового аудиту з початку року проведено 25 планових документальних перевірок і 842 позапланових. За результатами контрольно-перевірочних заходів донараховано узгоджених зобов’язань на 238,7 млн грн та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 21,9 млн гривень.

З узгоджених податкових зобов‘язань до бюджету вже надійшло 184,1  млн грн, донарахованих за ризикоорієнтованими операціями суб‘єктів бізнесу.

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

#аудит, #перевірки, #ДПС_Донеччина

 

#ДПС_Донеччини_пояснює

  1. Особливості відшкодування ПДВ: послуги від нерезидента

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що до 1 січня 2015 року норми пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачали можливість бюджетного відшкодування ПДВ у разі отримання від нерезидента послуг на митній території України. Сума такого відшкодування дорівнювала сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Проте відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» цей пункт було викладено в новій редакції і вже більше шести з половиною років законом не передбачено бюджетне відшкодування за такої обставини по взаємовідносинах із нерезидентом, який не зареєстрований платником ПДВ.

Але, як засвідчують дані поданих податкових декларацій з ПДВ, окремі платники податків продовжують керуватися нормами, які давно втратили чинність.

Тому з метою уникнення негативних наслідків звертаємо увагу: виходячи з норм підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України платник податку не може задекларувати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, нараховані за операціями із отримання послуг від нерезидента, не зареєстрованого як платник ПДВ, місце постачання яких розташоване на митній території України, оскільки такі суми не сплачуються ні постачальнику послуг, ні до Державного бюджету України.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/480437.html.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Донецькій області у мережі Facebook.

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

#ЦифраДня

 

3.З початку поточного року податківцями Донеччини виявлено порушень у сфері готівкових операцій на суму 5 млн грн

 

Розрахунки в готівковій та безготівковій формі з використанням РРО завжди є в центрі особливої уваги та контролю з боку ГУ ДПС у Донецькій області.

З початку року співробітниками підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту області проведено 87 фактичних перевірок. Як результат – донараховано штрафних санкцій на суму 5,1 млн грн, з них до бюджету надійшло 0,9 млн гривень.

ГУ ДПС у Донецькій області нагадує, що до 01 січня 2022 року відтерміновується обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО) для ФОП, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в 2021 році – 1320000 грн), незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. А вже з 01 січня 2022 року застосування РРО – обов’язкове для усіх груп, окрім першої.

Підприємці, що бажають підготуватися завчасно до дії законів про РРО, можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО в залежності від своїх фінансових можливостей та функціональних потреб, або скористатися безкоштовним програмним рішенням, яке розміщено на вебсайті ДПС України у банері «Програмні РРО» за наступним посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

 

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

#РРО, #перевірки, #ДПС_Донеччина

 

#ДПС_новації_законодавства

4.Доопрацювання розрахункових документів РРО

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що Наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – наказ № 306) та від 18.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ № 329) було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Отже, до 01.08.2021 реєстратори розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- найменування суб’єкта господарювання;

- заокруглення суми до сплати;

- зазначення валюти операції;

- найменування платіжної системи.

В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/479639.html.

 

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Донецькій області у мережі Facebook.

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

#ДПС_Донеччини_пояснює

 

5.Земельний податок: ділянки, які не підлягають оподаткуванню

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, земельний податок не сплачується за:

– сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п. п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 Кодексу);

– землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п. п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 Кодексу);

– земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п. п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 Кодексу);

– землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

  • паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
  • майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі (п. п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 Кодексу);

– земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п. п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 Кодексу);

– земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п. п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 Кодексу);

– земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п. п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 Кодексу);

– земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п. п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 Кодексу).

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Донецькій області у мережі Facebook.

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

#ДПС_Донеччини_пояснює

 

6.ПДВ: повернення помилково сплачених коштів

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (абзац перший п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ).

Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

     На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

     Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Донецькій області у мережі Facebook.

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

#РуйнуванняСхем

 

7.На Донеччині викрито факт нанесення збитків державній установі на 19,7 млн гривень

 

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області спільно із Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Донецькій області  встановлено факти нанесення збитків державній установі – міській раді протягом 2017-2021 років на суму 19,7 млн гривень.

В ході аналітичного дослідження податківцями Донеччини було встановлено факти перерахування міською радою коштів на адресу генпідрядника, який, в свою чергу, здійснював придбання товарно-матеріальних цінностей за ланцюгом постачання у низки підприємств, у яких не простежується походження товару за ланцюгом постачання. Крім цього, товарно-матеріальні цінності, у яких встановлено походження за ланцюгом, включались до актів виконаних робіт за ціною, що перевищує придбання від виробників або імпортерів, завдяки ряду підконтрольних компаній, які здійснювали штучне збільшення вартості придбаних ТМЦ. Таким чином, вартість виконаних робіт необґрунтовано була збільшена у декілька разів, а сума нанесених збитків міській раді склала 19,7 млн гривень.

Матеріали долучено до кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 Кримінального процесуального кодексу України. На даний час проводиться досудове розслідування Слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Донецькій області.

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

#правопорушення, #перевірки, #ДПС_Донеччина

 

#ЦифраДня

 

8.Донеччина: 76 матеріалів з ознаками кримінальних правопорушень передано до правоохоронних органів з початку 2021 року

 

У січні-червні поточного року за результатами дослідження діяльності суб’єктів господарювання Донеччини управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області підготовлено та передано до правоохоронних органів для прийняття рішення згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України 76 матеріалів, за якими сума виявлених легалізованих доходів склала 5,6 млрд грн та встановлено збитків на суму 8,1 млрд гривень.

Більше 14% від усіх виявлених правопорушень – це порушення у сфері державних закупівель. Так, з початку року управлінням вже складено 11 матеріалів щодо порушень в цій сфері на суму 554 млн грн, всі матеріали було приєднано до кримінальних проваджень.

В результаті розгляду всіх переданих матеріалів з ознаками кримінальних правопорушень, що були спрямовані до правоохоронних органів, 65 матеріалів  вже приєднано до кримінальних проваджень. Крім того, порушено і обліковано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 4 кримінальні правопорушення.

 

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

 

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

 

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

 

 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

 

#ВідмиванняДоходів, #перевірки, #ДПС_Донеччина

 

#ЦифраДня

 

9.Донеччина: надходження до державного бюджету склали 7 мільярдів гривень

 

За результатами роботи протягом першого півріччя 2021 року фахівцями податкової служби Донецької області забезпечено надходження до Державного бюджету України у сумі 7 млрд гривень, що на 58%, або на 2,6 млрд грн більше за торішні показники.

За територіальною приналежністю найбільші надходження до державного бюджету належать м. Маріуполю, а саме, майже 1,5 млрд грн, або більше 21% від усіх надходжень по області, по 0,6 млрд грн надійшло від платників  податків міст Покровськ та Краматорськ.

Лідерами серед основних джерел формування державного бюджету на Донеччині традиційно залишаються:

- податок на прибуток підприємств – 2,7 млрд грн (39%);

- податок на доходи фізичних осіб – 1,8 млрд грн (26%);

- податок на додану вартість – 1,7 млрд грн (24%).

Запорукою стабільних надходжень податкових платежів і зборів є злагоджена та конструктивна робота спеціалістів податкових органів Донецької області, а також усвідомлення бізнесом важливості своєчасної сплати всіх належних платежів.

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

 

 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

 

#Держбюджет, #надходження, #ДПС_Донеччина

 

#РуйнуванняСхем

 

10.Податковою Донеччини викрито схему незаконного продажу сільгосппродукції за межи митної території України на 22 млн грн

 

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Донецькій області встановлено факти щодо незаконної реалізації сільськогосподарської продукції за межи митної території України. 

В ході аналітичного дослідження співробітниками Головного управління ДПС у Донецькій області спільно з Прокуратурою Донецької області і  Головним управлінням ДФС у Донецькій області виявлено та задокументовано вивезення за межі митної території України сільськогосподарської продукції, походження якої не встановлено, підприємством, що має ознаки фіктивності, без сплати будь-яких податків та повернення валютної виручки. Сума легалізованих коштів склала понад 22 млн грн, а ймовірні збитки за рахунок неподання податкової звітності з податку на прибуток склали 4,0 млн гривень.

За даними матеріалами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ст. 205-1, ст. 209, ч. 1 ст.212, ч. 1       ст. 366 Кримінального процесуального кодексу України.

 

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

 

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

 

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

 

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

#правопорушення, #перевірки, #ДПС_Донеччина

 

#ДПС_Донеччини_пояснює

11. До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України!

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що відповідно до п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Донецькій області у мережі Facebook.

 

Підписатися на Facebook 

fb.com/TaxUkraine

www.facebook.com/tax.donetsk

Підписатися на Telegram-канал

t.me/tax_gov_ua

Підписатися на YouTube

youtube.com/TaxUkraine

youtube.com/c/ДПСуДонецькійобласті

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно і безпечно за допомогою сервісу «InfoTAX» t.me/infoTAXbot

 

 

Шановні мешканці громади!

З метою забезпечення фінансової обізнаності населення країни Національний банк України спільно з обласними державними адміністраціями розробляє Національну стратегію фінансової грамотності до 2025 року.

Для опрацювання пропозицій до зазначеної стратегії, необхідна  участь в опитуванні щодо фінансової грамотності населення Дружківської територіальної громади.

Виконавчий комітет Дружківської міської ради пропонує до 23.07.2021 пройти онлайн-опитування за посиланням  https://cutt.ly/6mRvRlB 

          Дякуємо за співпрацю!

ШАНОВНІ ГРОМАДЯНИ, ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Випалювання стерні, сухої трави, поживних залишків соломи на полях може призвести до пожеж на сусідніх полях, на територіях приватних домоволодінь, лісопосадках, відключень повітряних ліній електропередачі надвисокої напруги. Це завдає державі великі матеріальні та економічні збитки. Дим, який виникає внаслідок горіння та тління, потрапляє до населених пунктів, що викликає масове незадоволення громадян, алергічні захворювання, завдається шкода навколишньому середовищу.

Нагадуємо Вам, що палити, розводити багаття, застосовувати відкрите полум’я на хлібних масивах та поблизу них, а також біля скирт соломи та сіна заборонено. Під час жнив не ходіть по перекритим тимчасовим дорогам та стежкам. Дорослі повинні подбати, щоб діти не бавилися з вогнем поблизу хлібних масивів.

Сурове дотримання правил пожежної безпеки під час збирання врожаю - обов’язок кожного громадянина.

Нагадуємо, що статтею 245 «Кримінального кодексу України» за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень  навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також спалювання стерні, сухих дикоростучих  трав  або їх залишків на землях сільськогосподарського призначення чи іншими загально небезпечним способом  караються штрафом від трьохсот до п’ятисот  неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк, статтею 194-1  «Кримінального кодексу України «Умисне  пошкодження об’єктів електроенергетики», передбачено відповідальність залежно від тяжкості  наслідків, починаючи від штрафу  до позбавлення волі на термін до 15 років.

До уваги сільгоспвиробників. Відновлення зрошувальних систем

Відповідно до Указу президента України від 30 вересня 2019 року №722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року №1660-р «Про схвалення Концепції економічного розвитку Донецької та Луганської областей», при підтримці Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та проекту USAID «Економічна підтримка Східної України» розпочато розробку Концепції розвитку меліорації земель та відновлення працездатності міжгосподарських та внутрігосподарських меліоративних систем на території Донецької області (далі-Концепція)

Відбулись онлайн-наради щодо економічної доцільності та можливості реалізації проекту з відновлення зрошувальних систем у Слов’янському районі Донецької області та обговорення експертних висновків USAID ERA щодо пріоритетних завдань з відновлення зрошувальних систем Донецької області.

На території області здійснюються заходи по виконанню Регіональної цільової програми щодо здійснення розчистки та регулювання русел річок на 2018-2022 роки, затвердженої розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10 серпня 2018 №1123/5-18 «Про затвердження Регіональної цільової програми щодо здійснення розчистки та регулювання русел річок на 2018-2022 роки»

Після проведеної організаційної роботи залишаються актуальними питання щодо отримання зворотного зв’язку від сільськогосподарських виробників, які здійснюють господарську діяльність в районах функціонування державних міжгосподарських зрошувальних систем, які знаходяться на балансі Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів, щодо потенційної зацікавленості у відновленні працездатності державних меліоративних систем та намірів провести реконструкцію (будівництво) внутрішньогосподарських зрошувальних систем, оновлення дощувальної техніки, іригаційного та насосно силового обладнання.

Відновлення зрошувальних систем передбачається на умовах державного партнерства, залучення інвестиційних коштів та коштів міжнародної технічної допомоги, зокрема, під час реалізації проекту USAID «Економічна підтримка Східної України».

З урахуванням викладеного та з метою визначення переліку учасників реалізації Концепції пропонуємо сільськогосподарським виробникам, які зацікавлені у відновленні внутрішньогосподарських меліоративних мереж, та здійснюють господарську діяльність з вирощування продукції рослинництва в районах функціонування державних зрошувальних систем повідомити до 21 липня 2021 року відділ земельних ресурсів виконавчого комітету Дружківської міської ради, кабінет 114 міськвиконкому про намір здійснювати протягом найближчих п’яти років реконструкцію внутрішньогосподарських зрошувальних систем.

ПІДПРИЄМСТВАМ, УСТАНОВАМ І ОРГАНІЗАЦІЯМ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ, СПЕЦІАЛІСТАМ ТА ФАХІВЦЯМ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

 ПАМ'ЯТКА

 З настанням пожежонебезпечного періоду різко зростає ймовірність загорання лісів, торфовищ та сільгоспугідь.

Основними причинами виникнення пожеж в агропромисловому комплексі є сукупність погодних факторів, недотримання правил пожежної безпеки та планів дій щодо протипожежного захисту лісів, торфовищ та сільгоспугідь у літній пожежонебезпечний період.

З метою недопущення виникнення пожеж пропонується:

провести інструктивні наради з керівниками, головними інженерами, механіками, бригадирами тракторних бригад сільгосппідприємств щодо забезпечення протипожежної безпеки на період збирання та зберігання врожаю і заготівлі грубих кормів;

скласти та затвердити схематичні плани протипожежного захисту врожаю, на яких нанести: смуги прокосів, місця розміщення зернотоків, зерноскладів, польових станів, скиртування грубих кормів, місць встановлення знаків пожежної безпеки, тракторів з плугами, перекриття тимчасових доріг тощо;

підготувати до використання пожежну і спеціальну техніку, обладнання та інвентар для гасіння пожеж, створити резерв пально-мастильних та вогнегасних матеріалів, провести навчання відповідальних працівників;

поновити мінералізовані смуги, систему протипожежних бар’єрів, канав у лісових масивах, відновити, обладнати та привести у відповідність протипожежне водопостачання, підготувати для забору води всі наявні водонапірні башти, пожежні водоймища і пірси, інші інженерно-технічні споруди протипожежного призначення та під’їздні дороги до них;

забезпечити сертифікованими вогнегасниками об’єкти сільськогосподарського виробництва, провести роботу щодо  вогнезахисної обробки дерев’яних конструкцій зерноскладів і складів грубих кормів;

організувати патрулювання пожежонебезпечних ділянок лісових масивів, сільгоспугідь із залученням до цієї роботи громадських організацій та населення, забезпечити їх засобами наглядної протипожежної агітації та знаками попереджувального характеру;

організувати виготовлення агітаційних матеріалів щодо збереження врожаю від вогню (трафарети, листівки, панно, знаки безпеки тощо) і встановити їх у місцях збирання врожаю, зберігання та переробки зерна і грубих кормів.

До відома фізичних осіб-власників корів, овець та кіз!!!

На виконання Порядку використання у 2021 році коштів обласного бюджету, передбачених для часткового відшкодування вартості придбаних установок індивідуального доїння молока, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 25.05.2021 № 482/5-21, зареєстрованого Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) 09 червня
2021 року за № 40/220 (далі – Порядок), Донецькою облдержадміністрацією утворено комісію із визначення власників корів, овець та кіз, яким надається часткове відшкодування вартості придбаної установки індивідуального доїння молока, персональний склад якої затверджено розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації  від 05.01.2021  №  687/5-21 (далі – Комісія).

Відповідно до Порядку, головним розпорядником коштів обласного бюджету, передбачених для часткового відшкодування вартості придбаних установок індивідуального доїння молока, є департамент агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації (далі – Головний розпорядник), який знаходиться за адресою: бул. Машинобудівників, 20, 3 поверх, м. Краматорськ, 84313.

Отримувачами коштів є господарства населення, що ведуть господарство на території Донецької області, в особі фізичних осіб – власників корів, овець та кіз (далі – власники корів, овець та кіз).

Право на часткове відшкодування вартості установки індивідуального доїння молока (далі – установки) мають власники корів, овець та кіз, які утримують дві та більше корів та (або) чотири та більше овець та (або) кіз, які у 2021 році придбали установку індивідуального доїння молока, крім такої, що була у користуванні.

Власники корів, овець та кіз мають право на часткове відшкодування вартості лише однієї установки один раз протягом дії Програми економічного і соціального розвитку Донецької області на 2021 рік, затвердженої розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05 лютого 2021 року № 100/5-21 (із змінами) (далі – Програма).

Часткове відшкодування здійснюється в обсязі 75% від фактичної вартості установки, що придбана протягом поточного бюджетного періоду, та не може перевищувати 15000 гривень.

Підставами для прийняття рішення про відмову у наданні часткового відшкодування вартості установки є:

1) подання заяви та документів, визначених пунктом 5 розділу ІІІ, особою, яка згідно із пунктом 1 розділу ІІ Порядку не має право на часткове відшкодування вартості придбаних установок індивідуального доїння молока;

2) подання на розгляд Комісії недостовірних відомостей та документів;

3) власником корів, овець та кіз протягом останніх двох років отримано або отримується аналогічна підтримка (відшкодування, компенсація) з обласного або інших бюджетів;

4) власник корів, овець та кіз має заборгованість або прострочені боргові зобов’язання за кредитами в банківській установі, в якій відкрито розрахунковий рахунок.

Власники корів, овець та кіз, які мають намір отримати часткове відшкодування вартості установки, протягом строку, зазначеного в даному оголошені для подачі документів, подають на розгляд Комісії такі документи:

1) заяву про надання часткового відшкодування вартості придбаної установки індивідуального доїння молока (додаток 1 до Порядку);

2) копії паспортів великої рогатої худоби, реєстраційних свідоцтв овець/кіз, виданих у встановленому порядку;

3) копію документу, який підтверджує факт оплати придбаної установки індивідуального доїння молока;

4) копії технічної документації на установку (із зазначенням її індивідуального серійного номера) та гарантійного талону;

5) копію паспорту громадянина України;

6) копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, або паспорту громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

7) згоду на обробку персональних даних;

8) довідку про банківські реквізити, видану банківською установою, в якій відкрито розрахунковий рахунок;

9) довідку, видану банківською установою, в якій відкрито рахунки, про відсутність (наявність) прострочених боргових зобов’язань за кредитами;

10) письмове зобов’язання фізичної особи - власника корів, овець та кіз повернути кошти обласного бюджету, одержані для часткового відшкодування вартості установки, у разі невиконання вимог, передбачених пунктом 4 розділу IV та у випадках, зазначених у пункті 4 розділу V Порядку (додаток 2 до Порядку).

Заяви та документи від претендентів приймаються у робочий час в приміщені департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації (далі – департамент) за адресою:
м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 20, 3 поверх, кім. № 42, отримання довідкової інформації за телефонами: (0626) 42-01-20, 42-01-21 та на офіційній веб-сторінці департаменту за посиланнями:https://agro.dn.gov.ua/rozporyadzhennya-golovi-doda-vid-25-25-2021-482-5-21/;https://agro.dn.gov.ua/vikoristannya-u-2021-rotsi-koshtiv-oblasnogo-byudzhetu-dlya-chastkovogo-vidshkoduvannya-vartosti-pridbanih-ustanovok-individualnogo-doyinnya-moloka/;

Комісія починає приймати заяви та документи від претендентів з наступного дня після публікації даного оголошення та закінчує 12.08.2021.

Засідання комісії відбудеться 20.08.2021 за адресою: м. Краматорськ,
бул. Машинобудівників, 20, 3 поверх, кім. № 12.

Департамент агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації.

Пожежна безпека під час жнив

pgbz.jpg

Пора жнив особливий пожежонебезпечний період. Загрозливу обстановку створюють спекотна погода, сухі хліба, енергонасичені хлібозбиральні агрегати, які нерідко знаходяться у не справному стані, а також людська недбалість та безвідповідальність. Загальновідомо, що в цей напружений час найменша необережність у поводженні з вогнем коло хлібних масивів, кинутий недопалок, іскри від сільгоспмашин, випалювання стерні тощо, можуть стати причиною пожежі, яка призведе до значних матеріальних втрат.

З огляду на викладене рятувальники 45 державної пожежно-рятувальної частини звертаються із проханням виконувати основні правила пожежної безпеки!

З початку достигання хлібів необхідно цілодобово охороняти поля, а біля хлібних масивів встановити знаки про заборону паління й використання відкритого вогню. Перед початком жнив хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових масивів, степовій смузі, автомобільним шляхам і залізницям повинні бути обкошені і оборані захисною смугою щонайменше 4 м завширшки.
Перед косовицею хлібні масиви з великою площею необхідно розбити на ділянки площею не більше 50 га. Між ділянками варто робити прокоси не менше 8 м завширшки. Скошений хліб із прокосів треба негайно зібрати. У серединці прокосів робиться проорана смуга не менше 4 м завширшки.
До початку збирання врожаю вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащені справними іскрогасниками, забезпечені  первинними засобами пожежогасіння (комбайни і трактори – двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами).
Корпуси комбайнів повинні бути оснащені заземлювальним металевим ланцюгом, що торкається землі. Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускного колектора та колектора з блоком двигуна. У разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни. Відповідальність за дотримання пожежних норм під час збирання врожаю несуть керівники агропідприємств, і саме до них застосовуються санкції у випадку виявлення порушень.
Наголошуємо: за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність.

Дружківські рятувальники звертаються до працівників сільськогосподарської галузі та всіх громадян із проханням бути вкрай обережними з вогнем і пожежонебезпечними предметами, мандруючи на автомобілі чи пішки повз хлібні лани.

Рука допомоги простягнута для всіх

З початку наступного року непрацюючі члени малозабезпечених сімей, які зареєстровані як безробітні, отримують унікальну можливість розпочати нове життя. Держава пропонує їм отримати фінансову допомогу на започаткування власної справи, а також, за необхідності, безкоштовне навчання. Допомога розміром до 15 мінімальних зарплат є безвідсотковою та поворотною – її необхідно буде повернути через 3 роки підприємницької діяльності. Але, сума що повертається, буде зменшена на розмір сплачених за три роки податків та єдиного соціального внеску. Детальний опис механізму надання допомоги міститься за посиланням.

(https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-spriyannya-ekonomichnij-samostijnosti-malozabezpechenih-simej-397-210421)

 

З 2016 по 2019 рік на тих самих умовах у трьох областях України  - Харківській, Полтавській та Львівській – проходив пілотний проєкт, який отримав назву «Рука допомоги». Він був реалізований Міністерством соціальної політики України за підтримки Світового банку у рамках проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України». Тоді близько 240 довготривалих безробітних наважились докорінно змінити власне життя і заснували свій бізнес. Станом на сьогодні менше 10% з них припинили підприємницьку діяльність. Це вражаюча цифра, адже за статистикою близько половини підприємств малого бізнесу припиняють діяльність після першого року роботи.

Середня сума допомоги становила тоді 60-70 тис.грн.  Вона не видавалась людям на руки, а йшла на оплату рахунків на придбання необхідного для ведення бізнесу обладнання та матеріалів. Спочатку малозабезпечені безробітні дуже обережно реагували на ініціативу держави. Але після успішного старту бізнесу перших учасників проєкту заявки на участь у нього посипались з усіх регіонів України.

Фантазія і підприємницька енергія нових бізнесменів вражали навіть звичних до всього консультантів проєкту. Вчорашні безробітні стали виробниками модного одягу та взуття, власниками ветеринарних клінік, магазинів, кафе та піцерій, монтажниками висотних конструкцій, аграріями, постачальниками делікатесів для ресторанів, виробниками унікальних сирів… Деякі з них вже відкрили другий або третій бізнес, щоб укладатися в ліміти по оподаткуванню. Учасники проєкту створили десятки робочих місць.

Постпроєктний моніторинг засвідчив, що більшість нових бізнесменів вирішили своє невідкладні життєві проблеми – придбали або розширили житло, фінансують навчання дітей тощо. Майже всі вкладають частину прибутку у розширення бізнесу: закупають нове  обладнання, розширюють асортимент продукції або послуг.

Близько 30% учасників проєкту повернули державі кошти допомоги достроково, за рахунок поточних доходів, інші – після завершення трирічного строку, на який допомога видавалась.

За підсумками проєкту держава замість малозабезпечених безробітних, яким щомісяця виплачувалась соціальна допомога, отримала платників податків, які ще й створювали нові робочі місця та нові робочі місця.

Постпроєктний моніторинг засвідчив, що більшість нових бізнесменів вирішили свої невідкладні життєві проблеми  - придбали або розширили житло, фінансують навчання дітей тощо. Майже всі вкладають частину прибутку у розширення бізнесу: закупають нове обладнання, розширюють асортимент продукції або послуг.

Близько 30% учасників проєкту повернули державі кошти допомоги достроково, за рахунок поточних доходів, інші – після завершення трирічного строку, на який допомога видавалась.

За підсумками проєкту держава замість малозабезпечених безробітних, яким щомісяця виплачувалась соціальна допомога, отримала платників податків, які ще й створювали нові робочі місця. ОТГ отримали економічне пожвавлення і знов -таки нові робочі місця та більш заможних мешканців. Нарешті, самі учасники проєкту взяли свою долю у власні руки і вийшли зі стану бідності. Місячні доходи більшості учасників проєкту після року роботи коливались у межах 30-120 тисяч гривень, а у деяких були і більш суттєві фінансові результати.

Проєкт «Рука допомоги», який розробляла нинішній міністр соціальної політики України Марина Лазебна, отримав світове визнання. Міжнародна рада інститутів управлінського консалтингу визнала його одним з кращих у світі, а команда виконавців отримала найвищу світову нагороду у галузі управлінського консалтингу.

Тепер успішний досвід пілотного проєкту «Рука допомоги» буде розповсюджено на всю територію України. Головним його провайдером мають стати центри зайнятості, підрозділи соціального забезпечення і, звісно, керівники ОТГ, які зацікавлені у розвитку своїх громад. Готуватися потрібно вже зараз – створювати типові бізнес-плани, розвивати передбачені урядовою постановою механізми, вести пошук людей, які хочуть та можуть заснувати власний бізнес.

У розвинутих країнах доля малого бізнесу у ВВП складає 30-40%. В Україні – 16-18% . Тож маємо величезний потенціал для вирішення багатьох суспільних проблем – безробіття, рівня життя людей, бюджетних надходжень. Ті з місцевих керівників, хто першими зможуть реалізувати цей потенціал, отримають вдячність мешканців і значно покращать економіку громади.

 

Міністерство соціальної політики України

До уваги мешканців Дружківської територіальної громади!

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЛОКАЛІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ ОСЕРЕДКІВ КАРАНТИННОГО БУР’ЯНУ – АМБРОЗІЇ ПОЛИНОЛИСТОЇ ТА ІНШИХ КАРАНТИННИХ РОСЛИН НА ТЕРИТОРІЇ  ДРУЖКІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 Амброзія полинолиста – карантинний бур’ян, злісний конкурент культурних рослин, надзвичайно шкодочинний, за сильного засмічення відчутно знижує врожай сільськогосподарських культур. Рослина однорічна, розмножується насінням, сходи з’являються в квітні – травні, цвіте з другої половини липня до жовтня. Засмічує посіви просапних культур, озимі та ярі зернові, трави, технічні культури, сади, виноградники, а також подвір’я, присадибні ділянки, парки, пустирі, узбіччя доріг, залізничні насипи, береги річок і ставків, полезахисні смуги. Амброзія має  дуже потужну кореневу систему, бур’ян здатний тривалий час (до двох тижнів) витримувати підтоплення, утворюючи при цьому додаткове коріння.

Амброзія полинолиста належить до карантинних бур'янів, які наносять велику шкоду не лише сільському господарству, але й здоров'ю людини. Під час цвітіння амброзія полинолиста продукує велику кількість пилку (на 0,1 м2   в сезон цвітіння продукується 8 млрд. пилкових зерен), багаторазове вдихання якого спричиняє захворювання людей на алергію, яка супроводжується такими симптомами, як підвищення температури, сльозотеча, кон'юнктивіт, погіршується зір і може викликати набряк легенів. Слід додати, що у цей період від її пилку страждають астматики, у яких загострюються приступи бронхіальної астми. Вітчизняна та іноземна статистика засвідчує, що вияви захворювань населення на пилковий поліноз щороку частішають. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я кожен п’ятий житель планети, у тому числі і в Україні, хворіють на алергічні захворювання або мають симптоми алергії. На жаль, нині не існує універсальних фармакологічних препаратів для профілактики та захисту здоров’я людей від алергії на амброзію полинолисту.

Найефективнішим комплексним засобом боротьби з бур’яном є об’єднання зусиль та знешкодження цієї небезпечної алергенної рослини із застосуванням агротехнічних, механічних та хімічних методів боротьби. Агротехнічний метод має ключове значення на сільгоспугіддях. Це дотримання чергування культур у сівозмінах, основний і передпосівний обробіток ґрунту, вчасний догляд за посівами. У населених пунктах – у вогнищах амброзії полинолистої – створення газонів із багаторічних трав. Багаторічні трави пригнічують чисельність, ріст та розвиток рослин амброзії полинолистої. Хімічний метод доцільно застосовувати в промислових зонах, на сільгоспугіддях. Механічний метод бажано застосовувати на територіях населених пунктів. На землях з високими і дуже високими санітарно-гігієнічними вимогами (землі навколо житлової забудови, громадських будівель, тваринницьких ферм, парки, стадіони, спортивні площадки, промислові території тощо), де виключене застосування гербіцидів. Тут амброзія знищується шляхом виполювання, ручного видалення або скошування.

Нагадуємо мешканцям приватного сектору, власникам та орендарям земельних ділянок про особисту адміністративну відповідальність за порушення фітосанітарного законодавства. Посадові особи і громадяни, які порушують комплекс карантинних заходів, притягуються до відповідальності. Згідно з КУпАП (ст.105) «Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів» тягне за собою накладення штрафу на громадян від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів, а на посадових осіб – від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів. Законодавство України зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян.

Чистота та порядок в нашій громаді залежить від кожного з нас, зробимо наше місто чистим та привабливим!

Сорочинський ярмарок

yarmorokss.jpg

           З 17 ро 22 серпня 2021 року в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області відбудеться традиційний Національний Сорочинський ярмарок – окраса Полтавщини і України. Організатор заходу – ТОВ «Сорочинський ярмарок». Офіційне відкриття 17 серпня об 11:00.

 

              Сорочинський ярмарок сьогодні є найбільшим, найкращим і найвідомішим ярмарково-виставковим заходом, у якому щороку беруть участь підприємства, приватні підприємці, майстри народних промислів, заклади громадського харчування, організатори колективних експозицій, пісенні, танцювальні та музичні колективи, окремі виконавці, організатори зон відпочинку та розваг. Це близько півтори тисячі учасників, понад півмільйона відвідувачів, десятки іноземних делегацій та сотні журналістів.

 

             Підготовка та проведення ярмарку здійснюватиметься з урахуванням усіх протиепідемічних правил, запровадження Міністерством охорони здоров’я України з дотриманням необхідних санітарних вимог.

 

            Більш детальну інформацію про умови участі та бланк заявки можливо отримати на сайті: www.yarmarok.in.ua.

 

Інформаційні матеріали до 25-річчя від дня ухвалення Конституції України

b9RNC1623674644kOeSH.png

28 червня цього року Україна відзначатиме 25-ту річницю Конституції, головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов'язки громадян. Ухвалення Верховною Радою України 1996 року Основного закону стало важливою віхою українського державотворення. 

Український конституціоналізм має глибоке історичне коріння та тяглість, а також свої особливості. Найголовніші з них – український конституціоналізм розвинувся під впливом європейських країн, які першими почали його формувати; заснований на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади формувалися протягом століть у відповідності до національного характеру українців, способу життя, цінностей і суспільних відносин. Перша відома кодифікація права на українських землях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Наступні історичні епохи продемонстрували безперервний пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії.

Український конституціоналізм інколи випереджав європейський. Так, першою європейською конституцією в сучасному її розумінні правомірно вважають “Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою”. Цей договір 1710 року, написаний під значним впливом ідей західноєвропейського парламентаризму, називають Конституцією Пилипа Орлика.

Основоположні акти Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917–1921 роках. Традиції продовжив 15 березня 1939 року в Хусті Сойм Карпатської України, проголосивши її незалежність і ухваливши два закони зі статусом конституційних, які визначали форму державного правління. Програмні документи Української головної визвольної ради, як підпільного парламенту, засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільнопартизанської боротьби. У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів та цінностей об’єднаної Європи.

 

Історична довідка

 

Конституція України постала не на порожньому місці. Біля її витоків – “Руська правда”, “Литовські статути”, акти періоду Гетьманщини (“Березневі статті” тощо) – правові акти конституційного характеру, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. 

У період Української революції 1917–1921 років конституційний процес розпочався відразу після проголошення Першого Універсалу Центральної Ради. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила “Статут про державний устрій, права і вольності УНР”. Згідно з яким УНР проголошувалася суверенною державою, “самостійною і ні від кого незалежною”.

Державотворчі процеси цього періоду були припинені тривалою окупацією українських земель східним сусідом. Радянський Союз, де авторитаризм і тоталітаризм досягли крайньої стадії, за декілька десятиліть наплодив таку кількість основних законів, якої для цивілізованих країн вистачило б на тисячоліття. Втім, усі вони лише декларували певний набір демократичних цінностей, за лаштунками яких поставала нова імперія.

Перша Конституція УСРР ухвалена в березні 1919 року. “Світле майбутнє” мала уособлювати диктатура пролетаріату і повна солідарність з іншими радянськими республіками задля “спільної боротьби за торжество світової комуністичної революції”. Після утворення у 1922 році СРСР, загальносоюзну Конституцію затвердили 31 січня 1924 року. На ХІ Всеукраїнському з’їзді рад 1929-го оформлено нову Конституцію УСРР.

У той час, поки українці через колективізацію, розкуркулення та Голодомор-геноцид на практиці знайомилися з тріумфом радянської “демократії”, у Кремлі відреагували на подію “величезного історичного значення” – побудову соціалізму в СРСР. У 1936 році постала нова, так звана “сталінська”, Конституція СРСР. Вона законодавчо закріпила перемогу соціалізму. Документ мав низку демократичних новацій (суто декларативних): загальне, рівне і пряме виборче право; таємне голосування; право на працю і відпочинок, матеріальне забезпечення у старості. Чергова Конституція УРСР 1937-го повторила положення союзного документа, максимально обмеживши повноваження республіканських органів.

Після розвінчання культу особи Сталіна відкривалися нові обрії ідеального суспільства. Партійні керманичі розгледіли інші демократичні стандарти. Тож спочатку в СРСР (жовтень 1977-го), а там і в Україні винайшли рецепт суспільного ідеалу, оформленого в Конституції УРСР 20 квітня 1978 року. Тут йдеться і про суверенну республіку. І “вся влада в Україні належить народові”. 

Крах радянської імперії став крахом і основного закону, який, попри всі гучні епітети, узаконював тоталітаризм і був непридатним для побудови правового, демократичного суспільства.

Новітній конституційний процес нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося із ухваленням Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Процеси національної законотворчості активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання підготовки Основного закону.

 

5 фактів про підготовку й ухвалення Конституції

 

  1. Проєкт Конституції України підготувала Конституційна комісія. 1992 року відбулося його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го вироблено остаточний варіант. Далі справа призупинилася майже на рік. У листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію.
  2. Черговою віхою на цьому шляху стало підписання Конституційного договору між Президентом України і Верховною Радою України про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період підготовки нової Конституції України (8 червня 1995 року).
  3. Напередодні її ухвалення, в червні 1996 року, ситуація загострилася. 26 червня Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили зволікання з прийняттям Основного закону. Президент призначив референдум щодо його ухвалення Конституції на 25 вересня. А наступного дня Верховна Рада України проголосувала за постанову “Про процедуру розгляду проекту Конституції України в другому читанні”. І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. Із них останні 14 годин – без перерви.
  4. Серед питань, які викликали найбільші дискусії, були державні символи, мова, статус Криму. Ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий прапор. Врешті депутати дійшли згоди. Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців (насамперед, праві) вважали, що достатньо обмежитися наданням півострову статусу звичайної області. Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, праві – за автономію Криму. Нелегко вирішувалося і мовне питання: українська мова стала єдиною державною мовою, при цьому Конституція гарантувала вільний розвиток та використання російської та інших мов національних меншин.
  5. О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го першу Конституцію незалежної України було проголосовано. У ній закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Конституція України містить норми прямої дії. Одним із ключових положень стала 5-а стаття Конституції, згідно якої “носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ”. Однак конституційний процес на цьому не завершився. Конституційне будівництво триває весь час, допоки існує держава і розвивається суспільство.

 

Віхи розвитку української конституційної думки

 

  1. Середньовічна передісторія українського конституціоналізму – від “Руської Правди” до Литовських статутів. “Руська Правда” почала укладатися в ХІ столітті за князювання Ярослава Мудрого. Це перша відома кодифікація права на українських територіях, яка наслідувала законодавчі акти германських та англосаксонських держав Європи. Акцент на правах різних станів, власності, судочинстві. У Литовських статутах було кодифіковано право Великого Князівства Литовського. Три редакції статутів (1529, 1566, 1588 років) написані слов’янською мовою увібрали в себе правові традиції Давньої Русі та середньовічної Європи. Встановлювали межі князівської влади і захищали права різних суспільних станів.
  2. Зародження вітчизняної конституційної думки, пов’язане із революцією під проводом Богдана Хмельницького та відродженням козацької державності (2-га половина XVII – XVIIІ століття). Внутрішній устрій, соціально-економічний розвиток, права та вольності козацтва визначали гетьманські універсали, зокрема Богдана Хмельницького, а також міжнародні договори (наприклад, Зборівський між козаками і польським королем Яном Казимиром). Березневі статті Богдана Хмельницького регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Гадяцький трактат передбачав створення Великого Князівства Руського у складі Речі Посполитої. Вагомою віхою тогочасного розвитку конституційної думки України стала Конституція Пилипа Орлика 1710 року.
  3. Формування конституційних ідей після втрати державності (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття). Власні конституційні проєкти розробили Микола Костомаров у “Книзі буття українського народу”, Михайло Драгоманов у праці “Вільна спілка”, учасник Кирило-Мефодіївського братства Георгій Андрузький у “Начерках Конституції Республіки”. Загалом кириломефодіївці в умовах посилення реакції в часи імператора Миколи І декларували ідеї республіканського устрою, демократичного правління, громадянських прав, а ідеалом державності у них була федерація слов’янських народів. На Західній Україні тоді сформувалися конституційно-правові погляди соціал-демократів Остапа Терлецького та Івана Франка. На початку ХХ століття під впливом революції 1905–1907 років в Російській імперії на українських теренах конкурували конституційних концепцій – соціалдемократична Михайла Грушевського, консервативна В’ячеслава Липинського та Стефана Томашівського, націократична Миколи Міхновського.
  4. Українська революція 1917–1921 років. 29 квітня 1918 року Мала Рада схвалила “Статут про державний устрій, права і вольності УНР”. Цей документ не набув чинності через державний переворот гетьмана Павла Скоропадського. 13 листопада того ж року ухвалили Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої АвстроУгорської монархії, який слугував конституцією Західноукраїнської Народної Республіки. Проєкти українських конституцій розроблялися навіть тоді, коли шанси відстояти незалежність виглядали примарними. У роки революції з’явилося кілька ґрунтовних розробок, зокрема представлений Урядовою комісією УНР із вироблення Конституції Української Держави. Конституційні проекти Української революції заклали основи державницької традиції УНР. Подальший розвиток вони отримали в програмних документах Української головної визвольної ради. У липні 1944 року неподалік села Недільна на Львівщині відбулися Установчі збори УГВР. Збройна частина українського визвольного руху (УПА) отримала політичне представництво. Ідеологія та принципи формування УГВР були спрямовані на консолідацію всіх національних сил і відзначалися демократичністю. На Зборах ухвалили Універсал, Платформу і Тимчасовий устрій, які також вважаються важливим джерелом української конституційної думки. Вища законодавча влада стала компетенцією Великого збору УГВР, а виконавча – Генерального секретаріату. Президентом УГВР обрали колишнього члена Центральної Ради, уродженця Полтавщини Кирила Осьмака. Українська головна визвольна рада керувала боротьбою УПА до кінця 1950-х років.
  5. Радянська доба. В УРСР у різний час було ухвалено чотири конституції. Вони хоч і проголошували Україну суверенною державою, але насправді були лише ідеологічним прикриттям колоніального становища УРСР та панування в ній тоталітарного режиму. Основний документ УРСР був цілковитою формальністю. Хоча він і передбачав можливість виходу кожної республіки зі складу СРСР, але не надавав жодного механізму. У середині 1980-х років із політикою перебудови розпочалося відродження українського конституціоналізму. Його увінчало ухвалення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року, Акта про державну незалежність 23 серпня 1991-го і прийняття Конституції України 28 червня 1996 року.

 

5   фактів про Конституцію Пилипа Орлика

 

  1. Документ, відомий як Конституція Пилипа Орлика (а також Бендерівська або Козацька конституція) насправді має довгу назву “Pacta et Constitutiones legum libertatumque Exercitus Zaporoviensis inter illustrissimum Dominum Philippum Orlik, neolectum Ducem Exercitus Zaporoviensis, et inter Generales, Colonellos, nec non eundem Exercitum Zaporoviensem, publico utriusque partis laudo conventa ac in libera electione formali juramento ab eodem illustrissimo Duce corroborata, anno Domini 1710, Aprilis 5, ad Benderam” (“Договір та постановлення прав і вольностей Війська Запорозького між ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, прийняті публічною ухвалою обох сторін і підтверджені на вільних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом, року Божого 1710, квітня 5, при Бендерах”. Тобто, в основі цієї угоди – домовленість між гетьманом і Військом Запорозьким. Від запорожців документ підписав кошовий отаман Кость Гордієнко.   
  2. Конституція складається із преамбули, шістнадцяти розділів і присяги новообраного гетьмана. За формою це була угода між гетьманом і старшиною та всім Військом Запорозьким, а за змістом – правовим актом, який в політико-правових поняттях того часу обґрунтував право України на державну самостійність та її державний устрій.
  3. “Договір” відображав світоглядні цінності козацької старшини XVII–XVIII століть і засвідчив її прагнення унормувати життя за власними звичаями, традиціями й законами, хоча враховував інтереси не лише козацтва як провідної верстви, а й інших станів – духовенства, міщанства, купецтва і селянства, об’єднаних у поняття “народ”.
  4. “Договір” зберігся в чотирьох редакціях: два тексти (основний і скорочений) латиною, два (оригінал і скорописна тогочасна копія) – староукраїнською. Базовий латиномовний – для нового протектора України короля Швеції та міжнародної спільноти, скорочений – королівської канцелярії. Вони зберігаються у фондах Національного архіву Швеції в Стокгольмі. До слова, колись повний латинський текст тримав у своєму фамільному архіві Микола Ханенко, котрий передав у спадок нащадкам – Михайлу Ханенку та його братам Олександру й Івану. Згодом документ потрапив до Швеції. Щодо примірників староукраїнською мовою, то вони призначалися для оголошення в Україні та на Запорозькій Січі. Наразі вони перебувають у Російському державному архіві давніх актів у Москві.
  5. Скорочену електронну версію “Конституції Пилипа Орлика” опублікував Центральний державний історичний архів України до 300-ї річниці укладання документа (доступний за посиланням: https://cdiak.archives.gov.ua/v_do_300_Konstytutsii_Orlyka.php). А його повний текст опубліковано на сайті Верховної Ради України: http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1710.html.

 

Батьки законотворчості та конституціоналізму

 

Ярослав Мудрий. Київський князь, за правління якого Давня Русь сягнула піку своєї могутності. Всі зусилля спрямував на продовження справи Володимира – посилення єдності, централізації держави, її європеїзацію. Як свідчать літописи, Ярослав був не стільки князем-дружинником, княземзавойовником, скільки князем-будівником, князем-просвітителем. Зовнішньополітична діяльність Ярослава спиралася насамперед на слово дипломата, а не на меч. Важливе місце у міжнародній політиці відігравала своєрідна “сімейна дипломатія”, тобто укладання вигідних союзів та угод шляхом династичних шлюбів. Він доклав чимало зусиль для побудови у 1037 році Софійського собору, який на цей час є однією з найголовніших християнських святинь Східної Європи. Ярослав Мудрий дбав про розвиток освіти в державі, ініціював створення школи і першої у Русі бібліотеки при Софійському соборі. Уклав збірку законів “Руську правду” – давньоруську збірку світського права, в якому відбито норми звичаєвого права, а також князівські нововведення. Вона є найвизначнішою пам’яткою давнього права.  Ярослав Мудрий помер у Вишгороді. Похований у Софійському соборі в Києві.

Пилип Орлик. Майбутній гетьман Війська Запорозького та Правобережної України працював писарем у канцелярії митрополита Київського, Галицького та всієї Малої Росії Варлаама Ясинського. Від 1700 по 1706 роки перебував на посаді старшого військового канцеляриста, а згодом – управляючого справами Генеральної військової канцелярії.  1707-го став генеральним писарем в уряді Івана Мазепи. Орлик був одним із перших утаємничений у плани гетьмана позбутися впливу Московської держави і Петра І та перейти на бік шведського короля Карла ХІІ. У 1714 році переїхав до Швеції, 1720-го – до Австрії, а згодом – Чехії. Від 1734-го жив у Греції, потім – Молдові. Аби відновити владу над Українською козацькою державою шукав дипломатичної підтримки в Австрії, Англії (від 1717-го – Велика Британія), Папській державі, Голландії, Данії, Польщі, Пруссії, Франції. Пилип Орлик був освіченою людиною, знав дев’ять мов. Поет. Автор багатьох книг, політичних маніфестів. Його старший син Григорій Орлик став державним і військовим діячем Франції. Помер 24 травня 1742-го в Яссах. Пилип Орлик – автор “Виводів прав України” (або “Дедукції”) – однієї з найважливіших пам’яток конституційної та політико-правової думки початку XVIII століття, в якій гетьман розкрив історію національно-визвольних змагань українців за власну незалежну державу та обґрунтував позицію, що реалізація цього права сприятиме ослабленню Московщини, а разом із тим збереженню миру в європейському регіоні. 

Михайло Драгоманов. Фундатор національної конституційної думки, творець правової теорії, яка еволюціонувала від ідеї створення слов’янської федерації до української національної держави, в якій на першому місці – парламентаризм і децентралізація влади через запровадження федеративного устрою та надання широких повноважень місцевому самоврядуванню, а також права і свободи людини. Їх бачення він виклав у праці “Проєкт основ Статуту українського товариства “Вільна Спілка” (1884). Це  – рівність перед законом, недоторканність особи і житла, таємниця листування, свобода пересування, віросповідання, мови, друку, театрів і навчання, зібрань, право на петиції до уряду, позиватись до суду на дії та рішення урядовців.

Михайло Грушевський. Розвинув політико-правову кон­цепцію Михайла Драгоманова у статті “Конституційне питання і українство в Росії” (1905 р.) та книгах “Наша політика” (1911), “Вільна Україна” (1918), “Початки громадянства (генетична соціологія)” (1920–1921). Михайло Грушевський запропонував такі нові конституційні ідеї: децентралізація як надання регіонам широкої національної чи територіальної автономії, парламентське правління без застосування прямих виборів до законодавчого органу, поділ влади за горизонтальними (законодавча, виконавча, судова) і вертикальними зв’язками (у регіонах повнота влади належить національно-територіальним сеймам, обраним шляхом всезагального, прямого, таємного голосування, а у центрі – парламенту, сформованому сеймами; чітке визначення державного характеру національних окраїн, їх територій, прав і свобод людини і громадянина).

Микола Міхновський. Програмні засади українського політичного руху викладені 1900 року в маніфесті Революційної української партії “Самостійна Україна” Миколи Міхновського. Він уперше в українській політичній думці висловив ідею боротьби “за єдину, неподільну, вільну і самостійну Україну”. Невдовзі Міхновський підготував проект основного закону Самостійної України. Згідно з цим документом Україна мала стати спілкою вільних і самоправних земель, утворених на підставі своїх природних особливостей та окремішностей і заселених українцями.

Іван Франко. Помітний внесок у розвиток конституційної та політикоправової думки України належить цьому філософу й письменникові. У його художніх та наукових працях знайшли відображення політичні та соціальноекономічні процеси у Галичині наприкінці XIX – початку XX століття. Конституційні ідеї про державу і право розкрив у творах “Формальний і реальний націоналізм”, “Що таке прогрес”, “Наука та її взаємини з працюючими класами”, “Свобода і автономія” та інших. Іван Франко вважав, що з виникненням приватної власності виникає і держава з притаманним їй апаратом управління і примусу. Водночас він виступав проти монополії державної власності, а під соціалізмом розумів “вільну громаду” і свободу кожної людини. Підтримував ідеї про те, що політичні інститути, політика і право випливають з економічних відносин, які панують у суспільстві. Засуджував необмежену монархію та державу, де панує експлуатація людини. Новий устрій суспільства, на думку мислителя, може бути створений шляхом проведення народної революції, під якою він розумів низку культурних, наукових і політичних чинників, що змінюють основи суспільства та скеровують розвиток народу в інший бік.  Він послідовно розвивав конституційні ідеї кирило-мефодіївців та Михайла Драгоманова про українську національну державу, децентралізацію через громадське самоврядування, права і свободи людини, соціальну справедливість.

Кирило Осьмак. Народився на Миргородщині (Полтавщина). Навчався в Московському сільськогосподарському інституті. Активний учасник українського національного руху, член Української Центральної Ради. За Директорії працював при уряді УНР. Уперше заарештований більшовиками у 1929 році, у 1930-му – другий арешт. За вироком суду присуджено 3 роки концтабору, які згодом було замінено на адмінзаслання до Сиктивкара. У 1938 році відбувся третій арешт. На волю вийшов у 1940-му.  З літа 1942-го співпрацював з ОУН (б), був задіяний на пропагандистській роботі. У липні 1944 року було створено Українську головну визвольну раду (далі – УГВР) як верховний політичний орган керівництва визвольною боротьбою. Підпільний парламент воюючої України очолив Кирило Осьмак. Він склав проєкти її головних програмних документів. Того ж року Кирила Осьмака заарештували радянські органи безпеки та присудили йому 25 років ув’язнення. Помер у Владімірській тюрмі у віці 70 років. Тільки у 2004 році перепохований у Києві.

 

 

За матеріалами

Українського інституту національної пам'яті

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ЛІКВІДАЦІЮ ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ

12 червня під егідою ООН починаючи з 2002 року відзначається Всесвітній день боротьби за ліквідацію дитячої праці (World Day Against Child Labour), встановлений Міжнародною організацією праці, що бореться з проявами експлуатації дітей на різних рівнях. Ідея ввести в календар цей День виникла після конференції з боротьби з найгіршими формами дитячої праці та міжнародної конференції з питань дитячої праці, що пройшли в Амстердамі та Осло в 1997р. Зазначені заходи привернули увагу громадськості до необхідності сумісних глобальних зусиль для ліквідації дитячої праці. МОП – одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій, що була заснована ще у 1919р. згідно із Версальським мирним договором. Того ж року МОП прийняла першу свою Конвенцію про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості. Далі були схожі Конвенції: про мінімальний вік допуску дітей на роботу в морі; про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві; про мінімальний вік допуску дітей до роботи на непромислових роботах. Зазначені документи були прийняті задовго до Декларації прав дитини та Конвенції ООН про права дитини. Закликаючи світ до здійснення ефективних заходів щодо викорінення примусової, шкідливої та небезпечної праці, а також експлуатації дітей, 17.06.1999р. МОП ухвалила Конвенцію № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці». Всі перелічені документи були ратифіковані Україною. Відповідно до зазначених документів неповнолітніх забороняється залучати до найгірших форм дитячої праці, а саме: 1) усіх форм рабства або практики, подібної до рабства, як наприклад, продаж дітей, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах; 2) використання, вербування або пропонування дітей для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;           3) використання, вербування або пропонування дітей для незаконної діяльності; 4) роботи, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.

Однак за останніми даними МОП в усьому світі понад 215 млн. дітей віком від 5 до 14 років працюють, причому 115 млн. з них працюють у небезпечних умовах. Половина дітей працює повний робочий день, щодня, протягом усього року. Приблизно 50-60 млн. з працюючих неповнолітніх – це діти віком від 5 до 11 років, які працюють у шкідливих умовах для їх віку і уразливості. Багато з них фактично не мають часу гратись, ходити в школу, часто – не отримують належного харчування і догляду.

Перше дослідження МОП стану справ щодо дитячої праці в Україні, проведене у 1999 році Державним комітетом статистики України, виявило 350 тисяч працюючих дітей. Діти були залучені, переважно, до праці в сільському господарстві (46%), торгівлі (26%) та сфері послуг (19%). Середній вік, з якого діти починали працювати, становив 12 років. Найсерйозніше занепокоєння, на думку Державного комітету статистики, викликала велика тривалість робочого дня дітей. Робочий час майже 6% працюючих дітей у віці 13-14 років був довший, ніж у дорослих (41 година на тиждень), а 2% хлопців і дівчат у віці 15-17 працювали понад 56 годин на тиждень. Відповідно до результатів дослідження за методом швидкого оцінювання МОП-ІПЕК найгірші форми дитячої праці в Україні поширені у сільському господарстві, вуличній торгівлі, на неофіційних вугільних копальнях, в індустрії розваг (робота в барах та нічних клубах) та в інших нелегальних видах діяльності. Головними причинами, що змушують батьків і дітей шукати шляхи збільшення доходів родини за рахунок дитячої праці, є безробіття, низький рівень заробітної плати та бідність. Якісне дослідження МОП-ІПЕК засвідчило, що батьки позитивно ставляться до дитячої праці, розглядаючи раннє працевлаштування як корисний досвід для соціального та особистісного розвитку дитини.

У нашій країні відповідно до ст. 188 Кодексу Законів про працю України:

  • не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років;
  • за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.
  • для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненню ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що їх замінює.

У КЗ п ПУ також прописані прав неповнолітніх:

  • забороняється використання праці дітей на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також залучення до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст.ст. 190, 192);  
  • тривалість робочого часу для працівників віком від 16 до 18 років складає 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень (ст. 51);
  • заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194);
  • щорічні відпустки надаються за заявою неповнолітніх у зручний для них час. Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. (ст. 195);
  • звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається тільки за згодою служби у справах дітей (ст. 198);
  • батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (ст. 199).

Потрібно враховувати і те, що не всі види праці шкідливі для дітей. З раннього віку багато дітей допомагають по господарству, виконують окремі доручення дорослих або працюють разом з батьками на власній фермі (ділянці) чи в родинному бізнесі. Підростаючи, вони перебирають на себе певні легкі види праці і навчаються якійсь професії в традиційних галузях господарства. Таким чином, вони засвоюють корисні трудові навички та ставлення до праці, що знадобиться їм як майбутнім працівникам та повноцінним членам суспільства. Легка праця за умови постійного і ретельного моніторингу може стати важливою складовою процесу соціалізації та розвитку дитини, що навчить їх брати на себе відповідальність і відчувати гордість за власні досягнення. Звичайно, така робота повністю не позбавлена ризику, проте не її мають на увазі, коли йдеться про дитячу працю.

 

Шановні батьки!

При прийнятті рішення щодо працевлаштування дитини обов’язково враховуйте її вихідні індивідуальні фізичні та психологічні можливості. Пам’ятайте, що зростаючий організм більш чутливий до несприятливих чинників оточуючого середовища, що можуть згодом призвести як до перевтоми, зниження рівня успішності, так і до частих захворювань, розвитку хронічних патологій, а неокріпла дитяча психіка – сприятлива до всього нового, як доброго, так і поганого.

З питань захисту своїх прав та інтересів Ви можете звернутись до служби у справах дітей Дружківської міської ради, яка розташована за адресою: м. Дружківка, вул. Соборна, 16, каб. 115, 117, 118, 119;  тел. 4-21-88, 5-41-50.

Оперативні дані моніторингу споживчих цін на соціально значущі товари у Дружківській міській територіальній громаді

Назва товару

Один.

виміру

Середні споживчі ціни

станом на 07.06.2020,

 грн.

Середні споживчі ціни

станом на 07.06.2021, грн.

 

мінімальна

максимальна

мінімальна

максимальна

батон

500 г

 

 

19,86

26,90

хліб житній, житньо-пшеничний

кг

16,14

41,42

38,27

44,73

макаронні вироби з м’яких сортів пшениці

кг

11,99

118,71

19,39

135,29

борошно пшеничне

кг

8,99

20,00

13,25

19,25

крупи гречані

кг

28,49

108,72

39,99

108,72

пшоно

кг

21,92

26,84

23,68

28,15

яловичина

кг

110,00

175,00

89,98

194,00

свинина

кг

53,49

155,00

65,29

159,00

птиця (тушки курячі)

кг

45,50

65,00

72,99

71,62

ковбаси варені 1 /г

кг

54,99

212,50

73,35

218,62

молоко жирністю до 2,6% включно

л

16,49

33,11

18,39

37,66

сметана жирністю до 15% включно

кг

54,57

82,88

58,48

91,40

яйця курячі

дес

14,90

28,00

18,00

26,32

масло вершкове жирністю 72-82,5% включно

кг

149,50

319,96

182,45

359,96

олія соняшникова

л

25,64

44,72

51,75

85,56

цукор-пісок

кг

12,59

20,00

24,99

34,69

капуста білокачанна

кг

4,99

6,80

14,45

18,79

картопля

кг

10,89

25,29

8,99

34,26

морква

кг

15,95

20,00

9,49

16,21

цибуля ріпчаста

кг

6,49

7,50

9,39

15,99

буряк

кг

7,49

37,98

14,49

17,26

 Стихійна торгівля – потенційна небезпека для споживачів

            Шановні мешканці громади, нагадуємо вам, що придбання товарів «з рук» у невстановлених для цього місцях може спричинити проблеми зі здоров’ям оскільки продукти харчування не відповідають санітарним нормам, приватні особи, які реалізують продукцію, не проходять медичних обстежень, і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, дизентерія та інші.  При відсутності документів неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання.

           Законним місцем для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів – є ринок. Саме там знаходиться державна лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується, і надає продавцю товару експертний висновок установленої форми про те, що даний продукт придатний до вживання.

           Попереджаємо, що стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень передбачених ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «торгівля з рук у невстановлених місцях» і ст. 164 цього ж Кодексу – «порушення правил підприємницької діяльності». Торгівлі з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях загрожує накладенням штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої. Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами тягне за собою накладання штрафу від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

         Також нагадуємо, що відповідно до статті 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «порушення правил щодо карантину людей» порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України 

"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До уваги аграріїв та пасічників!

Виконавчим комітетом Дружківської міської ради розпочато роботу щодо реєстрації пасік згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19.02.2021 № 338 (далі – Наказ).

Пасіка підлягає реєстрації в органах місцевого самоврядування за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом.

Реєстрація пасіки здійснюється після видачі територіальним органом Держпродспоживслужби ветеринарно-санітарного паспорта пасіки та проводиться за Заявою про реєстрацію пасіки її власника або уповноваженої ним особи в день звернення. До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки.

У разі надходження інформації про заплановане застосування засобів захисту рослин на адміністративній території, органи місцевого самоврядування повідомляють про це власників пасік та/або уповноважених ними осіб, зареєстрованих і таких, що прибули на кочівлю на їх територію, у встановленому законодавством порядку.

У разі перевезення (кочівлі) пасіки на адміністративну територію іншого органу місцевого самоврядування власник пасіки або уповноважена ним особа має інформувати про це відповідні органи самоврядування.

Інформація має бути надана до виконавчого комітету Дружківської міської ради засобами електронного зв'язку (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) або в письмовій формі (м.Дружківка, вул.Соборна,16) не пізніше ніж за два календарних дні до перевезення (кочівлі) пасіки на їх територію.

Власник пасіки або уповноважена ним особа повідомляє про:

  • місце запланованого розташування пасіки (адреса або кадастровий номер земельної ділянки);
  • час запланованого прибуття та виїзду (дата початку і закінчення перевезення (кочівлі) пасіки);
  • кількість бджолиних сімей під час перевезення (кочівлі) пасіки;
  • контактну інформацію власника пасіки або уповноваженої ним особи (номер телефону, адресу електронної пошти).

Також, вищезазначеним Наказом затверджено Інструкцію з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, яка визначає основні причини отруєння бджіл, заходи щодо їх профілактики отруєння, установлення факту отруєння та допомоги постраждалим від отруєння бджолиним сім’ям, а також механізми визначення шкоди, заподіяної власникам пасік від отруєння бджіл.

Реєстрація пасік відбувається у каб.213 (відділ економічного розвитку), телефон: (06267)44398.

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

 81A40E28-E4F4-45B3-BE7F-CA2B4B1998F0-816x385.jpeg5df3d894aa3ea406289049_730x410.jpg18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Український інститут національної пам'яті підготував матеріали та архівні фото, присвячені цій темі. Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році. Архівні фото http://www.memory.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi.

11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВС. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

Під час червневих депортацій болгар, вірмен, греків та «іноземних підданих» було додатково було виселено 3141 кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні. Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб - на загальне спецпоселення, 6 тис. - у табори управління резервів, 6 тис. - до ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом 200 тисяч осіб. Серед дорослих спецпоселенців знаходилося також росіяни, українці, цигани, караїми та представники інших національностей (2882 особи), яких було виселено через приналежність до змішаних шлюбів.

Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.

Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 р. «Про правовий статус спецпоселенців» відзначалося, що спецпоселенці користуються всіма правами громадян СРСР, але при цьому вони не мали права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них, голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а про всі зміни у сім’ях слід було доповідати міліції у триденний термін.

Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.

Після депортації радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

У 2016 році Верховною Радою України перейменовано 75 одиниць адміністративно-територіального устрою АР Крим та м. Севастополь, назви яких містили символіку комуністичного тоталітарного режиму. За рекомендацією Українського інституту національної пам’яті переважній більшості перейменованих населених пунктів повернуто історичні кримськотатарські назви, що стало практичною реалізацією передбаченого статтею 3 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» забезпечення державою права депортованих осіб на повернення історичних назв населених пунктів, що були перейменовані за часів СРСР у зв’язку із здійсненням депортації.

За інформацією

Український інститут національної пам'яті

Інформаційні матеріали до річниці аварії на Чорнобильській АЕС

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужнии? циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвіі?, Польщі, Швеціі?, Норвегіі?, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгіі?.

Понад 30 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Злочинні дії влади щодо приховування інформації з одного боку поглибили непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинили активізацію національно-демократичного руху, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР. Приховування інформації владою спричинили активізацію екологічного і національно-демократичного руху.

Історична довідка

Що сталося проти ночі 26 квітня 1986 року?

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС мали експериментально зупинити четвертий енергоблок, щоб вивчити можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Попри те, що технічні обставини не відповідали плану випробування,  його  не скасували.

Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація вийшла з-під контролю. О 01:25 з інтервалом у кілька секунд прогриміли два вибухи. Реактор повністю зруйнувався. Спалахнуло понад 30 вогнищ пожежі. Основні погасили через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5-ї ранку 26 квітня. Проте пізніше виникла інтенсивна пожежа у центральному залі 4-го блоку, з якою боролися з використанням вертолітної техніки аж до 10 травня.

На момент аварії в приміщенні 4-го енергоблоку перебували 17 працівників. Під завалами загинув старший оператор реакторного цеху Валерій Ходемчук. Удень 26 квітня від опромінення помер наладник Володимир Шашенок. 11 працівників одержали дози опромінення. Від променевої хвороби всі вони померли до 20 травня 1986-го в москвовській лікарні № 6. Ще 14 осіб із персоналу станції одержали дози, що спричинили променеву хворобу 3-го та 4-го ступенів.

Наступного дня після аварії урядова комісія ухвалила рішення про негайну зупинку 1-го і 2-го енергоблоків та евакуацію населення Прип’яті (так званої 10-кілометрової зони).

У повідомленні КГБ вказується, що станом на 8:00 годину 28 квітня рівень радіації на 3-му і 4-му енергоблоках становив 1000–2600 мікрорентген на секунду, а на окремих ділянках міста – 30–160. У цьому місці на документі Володимир Щербицький зробив свою, тепер вже відому, примітку – “Що це позначає?”. Це промовисто свідчить про те, що навіть найвищі посадові особи до кінця не усвідомлювали небезпеки.

На ліквідаційні роботи відразу кинули військовослужбовців. Першими на місце катастрофи прибули кілька десятків солдат і офіцерів полку Цивільної оборони Київського військового округу із приладами радіаційної розвідки й армійським комплектом дезактивації техніки, мобільний загін хімічних військ та окрема рота радіаційної та хімічної розвідки. Загалом у ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних, прикордонних родів, медичні частини Міністерства оборони СРСР, Цивільної оборони (ЦО) та МВС СРСР. Влітку залучили військових запасу та вільнонайманих. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли.

Пожежні прибували “з голими руками”, без жодних засобів захисту, приміром спеціальних ізолюючих протигазів, через що радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи. Саме вони зупинили ще одну потенційну катастрофу – водневий вибух. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей.

Коли почалася евакуація?

Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС з?явилося лише через 36 годин – опівдні 27 квітня на прип?ятському радіо оголосили про “тимчасову евакуацію” мешканців Прип?яті – найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько                         50 тисяч.

Місто розділили на 5 секторів. У кожному призначили відповідальних. Працівники штабу обійшли квартири. Рекомендували зачиняти вікна, балкони, вимкнути електроприлади, перекрити воду та газ і взяти з собою особисті речі, цінності, документи та продукти харчування на перший час. Інші речі, наприклад, посуд і дитячі іграшки, а також свійських тварин вивозити не дозволили. Зі спогадів Людмили Харитонової: “Трагічним було прощання з домашніми тваринами: котами, собаками. Кицьки, витягнувши хвости, заглядали в очі людям, нявчали, собаки вили, прориваючись до автобусів. Але брати тварин категорично заборонялося. В них була дуже радіоактивна шерсть”.

Аби зменшити кількість багажу та не викликати ажіотаж, людям сказали, що за три дні вони зможуть повернутися додому. О 13:50 жителі зібралися біля під'їздів будинків, а від 14-ї почали прибувати автобуси. О 16:30 евакуацію населення з міста закінчили. Вивезли 44,5 тис осіб. У Прип’яті залишилося 5 тис, які були залучені до невідкладних робіт.

Увечері 1 травня вітер з Чорнобиля повернув на Київ. У місті почав стрімко підвищуватися радіаційний фон. Тим не менше, парад відбувся. 2 травня радянське керівництво ухвалило рішення про евакуацію населення з 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної станції – на 6-й день після аварії.

До 6 травня евакуювали понад 115 тисяч людей із 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Від радіації ця територія постраждала найбільше. Пізніше її назвали Чорнобильською зоною відчуження, до якої увійшли північ Поліського та Іванківського району Київської області (там розташована електростанція, міста Чорнобиль і Прип?ять), а також частина Житомирської області аж до кордону з Білоруссю. Сотні невеликих селищ, що опинилися в епіцентрі забруднення, зрівняли з землею бульдозерами.

Більшість людей виселяли до сусідніх районів Київської області. Для працівників ЧАЕС та їхніх сімей наприкінці 1986 року почали будувати наймолодше місто України – Славутич. Спорудження завершили в рекордно короткі терміни – перші мешканці оселилися в 1987–1988 роках.

 

 

Коли з’явилося перше інформаційне повідомлення?

 

Інформаціи?на політика в перші тижні після катастрофи посіяла недовіру до влади. Вона, разом із центральною та республіканською пресою, телебаченням зберігали мовчання про аварію аж доки про неі? почали говорити за кордоном і стало зрозумілим, що приховати аварію неможливо.

Отже, перше в СРСР офіційне повідомлення під тиском міжнародної спільноти було зроблено аж 28 квітня. Тоді головна телевізійна програма новин “Врємя” о 21:00 лаконічно повідомила: “На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один із атомних реакторів. Вживаються заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено урядову комісію”. Зрозуміти справжні масштаби трагедії із цього повідомлення було важко.

Так само вкрай скупими на подробиці були перші повідомлення українських ЗМІ. Наприклад, газета “Правда України” 29 квітня 1986 року на третій шпальті розмістила повідомлення Ради Міністрів СРСР: “На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджений один із атомних реакторів. Вживаються заходи з ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створена урядова комісія”.

А наступного дня газети подали дещо розлогіші, втім не більш інформативні повідомлення. Перші поради щодо самозахисту людей від впливу радіації з’явилися в “Правді України” 9 травня. Стаття “Рекомендовані заходи з безпеки” переписувала радіо-інтерв’ю із тодішнім міністром охорони здоров’я Анатолієм Романенком, в якому йшлося: “Головний наш ворог – пил, як можливий носій радіоактивних речовин… В останні дні на вулицях та у дворах стало менше дітей, що грають. І це правильно. Хоча прямої небезпеки опромінення сьогодні практично немає, давайте будемо берегти їх у першу чергу від пилу”.

Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов звернувся щодо аварії на ЧАЕС                     14 травня! Наступного дня заяву Михайла Горбачова передрукували й українські видання.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС –  на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людеи? забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільи?онів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аваріі?.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

26 квітня–жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і                           2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

29 листопада 2016 року  завершили насування арки над 4-м енергоблоком.

 

                               За інформацією Українського інституту національної пам’яті

Про представництво Державної служби якості освіти України

Державна служба якості освіти України – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки. Служба реалізує державну політику                    у галузі освіти, зокрема з питань забезпечення якості освіти та освітньої діяльності, здійснює державний контроль за закладами освіти щодо дотримання законодавства, в межах своєї компетенції вносить пропозиції на розгляд Міністра освіти і науки України щодо забезпечення формування державної політики                      у сфері освіти.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. № 935 «Про утворення територіальних органів Державної служби якості освіти», наказу Державної служби якості освіти України від 09.09.2019 № 01-11/46                  «Про деякі питання Державної служби якості освіти у Донецькій області» утворений та з 11.09.2019 здійснює свою діяльність в області територіальний орган Державної служби якості освіти України - Управління Державної служби якості освіти у Донецькій області (далі – УДСЯО у Донецькій області), що діє в межах адміністративно-територіальної одиниці як юридична особа публічного права.

Належне функціонування УДСЯО у Донецькій області забезпечує, обрана              за конкурсом заступник начальника управління Тетяна РЕМПЕЛЬ, яка наразі виконує обов’язки начальника Управління. На засадах партнерства управління співпрацює з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, з керівниками закладів освіти, педагогами, батьками та учнями.

До функцій УДСЯО у Донецькій області належить:

*узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, підготовка та внесення в установленому порядку пропозицій до Служби щодо його вдосконалення;

*проведення інституційних аудитів закладів освіти;

*надання рекомендацій закладам освіти (крім закладів вищої освіти) щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

*проведення моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти у порядку, визначеному законодавством;

*здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти (крім вищої) щодо дотримання ними вимог законодавства про освіту та видання обов’язкових до виконання ними розпоряджень щодо усунення виявлених порушень у визначені строки;

*здійснення за дорученням Голови Служби контролю за дотриманням вимог щодо організації зовнішнього незалежного оцінювання;

*вивчення роботи органів місцевого самоврядування з реалізації ними освітньої політики в частині забезпечення якості освіти на відповідній території згідно із законодавством про освіту;

*здійснення контролю за веденням обліку дітей шкільного віку в частині здійснення структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування повноважень, визначених законом;

*участь у сертифікації педагогічних працівників відповідно до законодавства;

*здійснення розгляду звернень громадян з питань, що належать до компетенції управління Служби;

*забезпечення інформування громадськості про реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Служби;

*виконання у межах повноважень функцій з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

*у порядку, визначеному МОН, аналіз діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (за наявності) в частині, що стосується дотримання вимог законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території, та надання їм відповідних висновків і рекомендацій, що оприлюднюються протягом п’яти робочих днів з дня їх надання на офіційному веб-сайті Служби та відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування;

*складання у випадках, передбачених законом, протоколів про адміністративні правопорушення;

*здійснення інших повноважень, визначених законодавством.

Координати управління Державної служби якості освіти у Донецькій області

Поштова адреса: 84116, місто Слов'янськ, вулиця Батюка, 19

Телефон: (097) 673 77 91

Офіційна сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/SQE.Donetsk.UA

YouTube-канал: https://www.youtube.com/channel/UC9y4fFf93Gy66Z_c5bVfg4g

Сайт Служби: www.sqe.gov.ua

 

#ЗмінюємоОсвітуРазом

#ДержавнаСлужбаЯкостіОсвітиУкраїни

 

 

За інформацією управління Державної служби якості освіти

 у Донецькій області


585.jpgДень українського добровольця

 В Україні 14 березня з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості, рішенням Верховної Ради від 17 січня 2017 року, відзначається День українського добровольця.

У цей день у 2014 році перші добровольці з Майдану вирушили на тренувальну базу під Києвом.  Навесні того ж року при облдержадміністраціях було розпочато набір до батальйонів територіальної оборони, що формувалися з мешканців-добровольців областей під керівництвом Міністерства оборони України. Одночасно створювалися добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення під керівництвом Міністерства внутрішніх справ. Окремо формувалися добровольці незалежні від державних силових структур. Фактично перші добровольці сформували добробати, які стали щитом на захисті України під час російської збройної агресії.  

Їх внесок важко переоцінити - саме добровольці зі зброєю в руках першими протистояли озброєній російській армії. Навесні 2014 року була зафіксована рекордна явка у військкомати країни. Люди приходили самі, не чекаючи повістки. Були й ті, хто не йшов у військомати, а самоорганізувалися в батальйони й самі вирушили на Схід.

Завдяки добровольцям Україні вдалося протистояти російському агресору. Вони дали змогу мобілізувати сили в тилу й озброїти українську армію. Переважна більшість добробатів з часом перетворилися на військові частини силових структур.


За матеріалами Українського інституту національної пам’яті

52595378_2246732698741241_3766027874335719424_n.jpg


 

Міжрегіональн управління Національного агентства України з питань державної служби у Донецькій та Луганській областях ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ ДЛЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Професіоналізація служби в органах місцевого самоврядування, й зокрема професійне навчання, є передумовою успішної реалізації зростаючого обсягу функцій і повноважень в процесі децентралізації та розбудови територіальних громад. 

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2019 року № 106затверджено Положення про систему професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад.

         Положення визначає організаційні засади функціонування системи професійного навчання, зокрема щодо видів професійного навчання, поділу програм підвищення кваліфікації за змістом та тривалістю, обов’язковості та періодичності навчання тощо.

Підвищення кваліфікації здійснюється закладами освіти, установами, організаціями, які мають право надавати відповідні освітні послуги, незалежно від форми власності.

Національним агентством України з питань державної служби створено Портал управління знаннями pdp.nacs.gov.ua.,  який надає безоплатний доступ до каталогу інформаційних послуг у сфері професійного навчання та дозволяє здійснювати пошук програм за ключовими словами з назви, видами та тривалістю навчання, назвою регіону, напрямом підготовки та підвищення кваліфікації, датою проведення навчання. А також здійснити електронну реєстрацію на навчання за обраною програмою. Крім того, Портал містить дані щодо суб’єктів надання освітніх послуг у сфері професійного навчання, зокрема закладів освіти.


ЗВІТ про роботу Дружківської міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу за 2020 рік
            Дружківська міська координаційна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу створена рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради від 06.08.2008 № 872 «Про міську раду з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу». Зазначеним рішенням затверджено Положення про міську раду та її посадовий склад у відповідності з рекомендаціями Національної ради.

            Діяльність міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу (далі – КР) у 2020 році була спрямована на аналіз виконання міських програм з протидії ВІЛ/СНІДу  та туберкульозу, прийняття рішень по вирішенню проблемних питань, аналіз досягнутих результатів.

            Через введення карантинних заходів щодо профілактики розповсюдження  коронавірусної хвороби, КР працювала в онлайн режимі, засідання не проводились.

За 2020 рік Громадськими організаціями проведена наступна робота:

Протитуберкульозна служба :

            Організаційна та лікувальна робота проводиться відповідно до наказу МОЗ від 01.02.2019 № 287 «Про затвердження Стандарту інфекційного контролю для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу хворим на туберкульоз».

Підсумки роботи оцінюються за трьома основними показниками (захворюваність,    поширеність, смертність) та за індикаторами, які знаходяться на постійному моніторингу.

За 12 місяців 2020 року у м. Дружківка відмічається зменшення загальної захворюваності на туберкульоз на 17,6 % в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, захворюваність склала 39,2  на 100 тисяч населення (2019 рік – 47,6 на 100 тисяч населення). Норматив зниження захворюваності – 5% за рік досягнутий.                       

За 12 місяців 2020 року не зареєстровано випадків захворювання на туберкульоз серед підлітків (2019 рік – 2 випадки). Фіброзно-кавернозних форм туберкульозу і генералізованої (міліарної) форми туберкульозу немає.   

           Загальна захворюваність МБТ + підтверджених форм туберкульозу зросла на 18,5%.                                                                                                                                              Відмічається збільшення питомої ваги туберкульозу легень в поєднанні з деструкцією на 16,2% в порівнянні 2019 роком. В 2020 році та 2019 році реєструвалось по 1 випадку позалегеневої форми туберкульозу, питома вага М (+) серед ВДТБ легень за 12 місяців             2020 року зросла на 6%, та склала 31% від загальної кількості випадків. За 2020 рік захворюваності серед медпрацівників не зареєстровано.

            Питома вага нових випадків туберкульозу легень, підтверджених позитивним мазком при мікроскопії мокротиння за результатами склала 31% при нормативі 50% чи більше.        Питома вага нових випадків туберкульозу легень, підтверджених більш чутливим методом дослідження – мазок/культура склала 54%, при нормативі більше 60%. Питома вага заразних випадків ВДТБ та РТБ, виявлених у загально-лікувальній мережі м. Дружківка методом мікроскопії мокротиння за 12 місяців 2020 року склала 44%, що значно нижче нормативу 70%.                                                                                                                                                                  

За 12 місяців 2020 року охоплення мікроскопією мокротиння населення старше 15 років по місту склав 15,1 обстежень на 1000 населення, що  вище аналогічного періоду             2019 року. У зв’язку з високим охопленням обстеження мікроскопією мокротиння, результативність мікроскопії за 12 місяців 2020 року по м. Дружківка склала 1,6%  при нормативі 5%.

            У  2020 році зареєстровано зниження захворюваності на поєднану Ко-інфекцію на 11,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року,  показники склали 10,5  на 100 тисяч населення.  Із 7 випадків Ко-інфекції в 4 випадках обидві інфекції виявлено одночасно, а у 3 випадках хворі вже перебували на диспансерному обліку у інфекціоніста. З них всі хворі отримували АРТ-терапію на час захворювання на туберкульоз, 1 отримав  ПЛІ.

            Відмічається збільшення випадків рецидивів туберкульозу від 3 випадків у 2019 році до 8 випадків у 2020 році.

            У 2020 році  зареєстровано 4 випадки смерті хворих , які перебували на обліку в ПТК КНП «ЦМКЛ» ДМР, як активні хворі. Саме від туберкульозу померло 2 пацієнта, 2 випадка – інша причина. Загальна смертність склала 5,9 випадків на 100 тисяч населення, що менше показника 2019року на 39,8%. Смертність  від туберкульозу за  2020 рік  склала 2,9 випадка на 100 тисяч населення, до року спостереження  було зареєстровано  1 випадок смерті. В аналогічному періоді 2019 року 5 випадків смерті .

            Охоплення ФЛГ-обстеженням ВІЛ-інфікованих за 12 місяців 2020 року склало 100%. Профілактичний огляд підлітків виконаний згідно з планом на 100%. Питома вага вакцинованих БЦЖ дітей, що народилися в 2020 році, склала 60%, це значно менше аналогічного періоду 2019 року. Причиною є відсутність вакцини.

            З початку 2020 року більшість пацієнтів ПТК КНП «ЦМКЛ» знаходяться під супроводом ТЧХУ: отримують харчові набори, поповнення мобільних телефонів, оплачуються обстеження, які потрібні в рамках моніторингу стану хворого.

            На виконання програми протидії туберкульозу протягом звітного року використано 403,8 тис. грн. з місцевого бюджету. На медикаменти та рентгенплівку 41,4 тис. грн., соціальні пакети – 12,3 тис.грн., придбання туберкуліну – 350,0 тис.грн.

            Протягом 2020 року лікарями протитуберкульозного кабінету КНП «ЦМКЛ» було  проведено 2 заняття з лікарями вторинної та первинної ланки з приводу впровадження              МГ-тесту.

            Постійно проводиться профілактична робота з населенням про важливість щеплення БЦЖ для новонароджених дітей, профілактична робота у вогнищах туберкульозної інфекції, розроблені пам’ятки для пацієнтів та їх родичів про правила поводження у вогнищах інфекції.

Кабінет з профілактики та лікування ВІЛ/СНІД хворих:

            У закладах охорони здоров’я проводиться добровільне консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію населення міста, обстежено всього за 2020 рік – 4036 осіб, без вагітних та донорів 3414 осіб – 5,1 %, виявлено 18 осіб з ВІЛ-інфекцією – 0,4% від обстежених.

За період 2020 року на «Д» облік взято – 18  осіб. Всього на «Д» обліку перебуває – 288 осіб, дітей 18 осіб.

За 2020 рік взято на облік 5 вагітних «Д» групи. Прийнято 3 пологів, 2 – кесарев  розтин, 2 – абортів, 1 – вагітна (викидень), 1 – вагітна вибула. 

Народилось 3 дітей, які на  100%  охоплені профілактичним лікуванням та безкоштовно отримують молочні суміші.

ФЛГ – 237 осіб  (рентгенологічно – 222, ФЛГ – 15 осіб ) – 100%. Виявлено – 7 осіб, з ТБС – 4 первинних.

Обстежено ЛАМ тестами 4 особи (1 позитивний), МГ тест – 13 (1 позитивний).

ВААРТ на 01.01.2021 отримує 239 осіб – 84,75% від «Д» групи. За 2020 рік призначено ВААРТ  20  особам.

Знято з «Д» обліку – 31 особа, з причин: смерть – 12 осіб (СНІД – 3 особи, невідома причина – 1 особа, 8 – від інших захворювань); зміна Діагнозу: 2 особи - 2 дитини – здорові; зміна міста проживання – 17 осіб.

            Згідно з місцевою програмою по профілактиці ВІЛ/СНІДу використано коштів по СНІД програмі – 87,9  тис. грн., медикаменти – 14 тис.грн., продукти харчування – 31,4 тис.грн., обстеження на ВІЛ – 42,6 тис.грн.

Протягом 2020 року проведено 52 бесіди, слухачів – 311.

Дружківська міська філія ДУ «Донецький ОЛЦ  МОЗ України»:

           Протягом звітного року проводилася робота згідно з діючим законодавством з профілактики інфекційних захворювань в тому числі з профілактики туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДУ, такі як ведення обліку захворюваності  на туберкульоз у м.Дружківка, передача даних на обласний рівень в межах програм «Клік», «TUB» та «Індикаторні показники».

Своєчасно проводилася вогнищева дезінфекція, взаємодія з ЗОЗ міста та протитуберкульозним кабінетом КНП «ЦМКЛ» по веденню звітності з протидії туберкульозу за індикаторними показниками, звітність в межах програми «TUB» про виконання обсягів профілактичних оглядів методом флюорографії, в тому числі груп ризик.

           За звітний рік щоквартально (за винятком карантинних обмежень) проводились моніторингові дослідження зовнішнього середовища, відбір дезрозчинів та деззасобів на визначення активного хлору, перевірка якості роботи вентиляційної шафи, дослідження мікроклімату  в кабінеті мікроскопії харкотиння, протитуберкульозному кабінеті та кабінеті профілактики ВІЛ-інфекції /СНІДУ КНП «ЦМКЛ» протоколи досліджень видані своєчасно, відхилення перераховані.

           На щотижневих оперативних нарадах (за винятком карантинних обмежень) заслуховується стан інфекційної захворюваності в м. Дружківка.

У 2020 році була 1 публікація на міському сайті 06267 стаття «Профілактика туберкульозу».

Наркологічна  допомога  населенню  міста надається  2 лікарями з вищою категорією.

            На диспансерному обліку знаходиться 137 осіб з синдромом залежності від вживання  наркотиків, з них до 35 років – 104;  жінок – 26; сільських мешканців – 3.

            На профілактичному обліку, які вживають  наркотики – 313 осіб. Наркологічна  патологія  серед  дітей і підлітків не зареєстрована.

            Ведеться об’ємна профілактична робота в учбових закладах міста, проводились лекції  з профілактики захворювань, пов’язаних вживанням психоактивних речовин. Проведено 20 лекцій, 480 бесід.

Дружківська міська організація Товариства Червоного Хреста України:

            Співробітниками та волонтерами було проведено три акції з розповсюдження брошур  з метою профілактики та запобігання туберкульозу та ВІЛ: «Увага! Час подумати про своє здоров’я», «Стоп туберкульоз» та «Вишуканий Іноземний Лебідь», буклети були отримані  від Національного Комітету Товариства Червоного Хреста України. Всього було розповсюджено понад 200 брошур. 

            Сім осіб з інвалідністю, хворих на туберкульоз, нашого міста на постійній основі  отримують гуманітарну допомогу у вигляді продуктових і гігієнічних наборів.

            24 березня серед учнів шкіл було проведено конкурс малюнків на тему «Життя вільне від туберкульозу», 12 школярів отримали почесні грамоти від Дружківської МО ТЧХУ, та подарунки від НК ТЧХУ.

Дружківський міський центр зайнятості:

            В інформаційному секторі центра зайнятості на комп’ютерах вільного доступу та в онлайн-центрі працевлаштування розміщені інформаційні матеріали щодо запобігання розповсюдженню соціально-небезпечних інфекцій.

            На щоденних інформаційних семінарах із загальних питань зайнятості шукачі роботи інформуються про профілактику захворювань туберкульоз та ВІЛ/СНІД.

            За звітний період було проведено 3 тематичних семінарів, у яких прийняли участь 24 шукача роботи. При проведенні семінарів розкривалися питання щодо актуальності проблеми туберкульозу та ВІЛ/СНІДу в суспільстві, вплив цих захворювань на економіку країни та працевлаштування громадян.

Відділ з питань культури, сім’ї, молоді, спорту та туризму :

            Протягом 2020 року відбулось 4 засідання клубу «За здорове життя», організованого у бібліотеці ім. А. Чехова, теми зустрічей «Секрети здоров’я. Життя без шкідливих звичок».  Три засідання відбулось в онлайн-режимі з причини запровадження карантину. У засіданні взяли участь 56 осіб з числа читачів бібліотеки.

            На офіційних сторінках  закладів культури у соціальних мережах та на інформаційних стендах розміщено 6 статей про проведення профілактичних заходів за участю школярів та студентської молоді, доповнені зразками роздаткового матеріалу, коротким змістом тематичної зустрічі, телефонами служб, що займаються проблемою наркоманії, тематичними відеороликами. Теми заходів: «Життя без шкідливих звичок», «Знання проти страху -«СНІД», «За темною лінією життя».

            У рамках Всеукраїнської інформаційно-профілактичної акції «Відповідальність починається з мене» у березні 2020 року у всіх бібліотеках міста оформлено  куточок здоров’я «Наркоманія – дорога до СНІДу, дорога в нікуди». Протягом 2020 року «Куточок здоров’я» поповнився матеріалами на теми: « Я обираю здоровий спосіб життя», «ВІЛ/СНІД – ти повинен про це знати!», «Дітям про СНІД», «СНІД: подумай про майбутнє!», «ВІЛ-інфекція та СНІД в Україні».

            1 грудня 2020 року у всіх бібліотеках міста та молодіжних центрах проведено демонстрацію короткометражних фільмів з зазначеної проблематики під назвою: «ВІЛ та СНІД – міфи та реальність», «ВІЛ-толерантність та надія», «ВІЛ-СНІД, аналіз може врятувати життя», «Що українці знають про ВІЛ?» з урахуванням умов карантину.

            Звіти про виконання «Програми протидії захворюванню на туберкульоз у м.Дружківка та «Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу» у 2020 році планується заслухати на першому засіданні координаційної ради у І півріччі 2021 року.

            Аналіз ефективності заходів, що здійснювались координаційною радою для забезпечення роботи системи моніторингу і оцінки, роль групи МіО:

            Група моніторингу і оцінки (МіО) створена рішенням координаційної ради від 26.01.2010, цим же рішенням затверджено положення та склад групи МіО.

Результати діяльності групи МіО у 2020 році:

- щоквартально протягом 2020 року проводився збір показників моніторингу та оцінки;

- група МіО приймала участь у складанні річного звіту, планів засідань та роботи координаційної ради на 2020 рік; 

У місті проводилися наступні заходи, активну участь у яких брали члени координаційної ради (в рамках умов карантину):

- Заходи до Всесвітнього Дня солідарності з людьми, які живуть з ВІЛ (1 грудня), затверджені плани місцевих заходів;

- Заходи до Всесвітнього Дня пам’яті людей, померлих від СНІДу;

- Заходи до Всесвітнього Дня боротьби з туберкульозом (24 березня), затверджений план міських заходів.

            Інформацію про роботу міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу за 2020 рік, звіт, буде розміщено на сайті міського відділу охорони здоров’я - zdrav.druisp.gov.ua, розміщується в місцевих ЗМІ.

            Робота координаційної ради у 2020 році проводилась згідно з затвердженим планом, з урахуванням карантинних заходів.

 

 

 

Заступник голови координаційної ради з питань

протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу                                                    О.Л. ДЕСНОВА


Моніторинг цін продовольчої групи товарів в мережі роздрібної торгівлі
у Дружківській територіальній громаді

Назва товару

Один.

виміру

Середні споживчі ціни  станом на 01.01.2020,  грн.

Середні споживчі ціни

станом на 01.01.2021, грн.

 

мінімальна

максимальна

мінімальна

максимальна

батон

500 г

8,60

16,75

12,50

18,16

хліб житній, житньо-пшеничний

кг

17,80

54,00

20,29

36,98

макаронні вироби з м’яких сортів пшениці

кг

18,40

54,40

11,80

118,71

борошно пшеничне

кг

8,70

16,50

8,24

19,25

крупи гречані

кг

-

-

32,99

108,72

пшоно

кг

 

 

14,29

17,40

яловичина

кг

144,00

164,00

83,49

173,49

свинина

кг

95,99

135,00

52,99

154,00

птиця (тушки курячі)

кг

53,75

58,00

62,39

62,39

ковбаси варені 1 /г

кг

75,5

215,0

58,49

153,62

молоко жирністю до 2,6% включно

л

18,00

30,00

19,99

37,69

сметана жирністю до 15% включно

кг

 

 

54,98

85,95

яйця курячі

дес

23,50

26,12

29,90

42,32

масло вершкове жирністю 72-82,5% включно

кг

150,00

374,95

183,28

359,96

олія соняшникова

л

29,28

49,16

42,21

54,44

цукор-пісок

кг

12,59

15,89

18,60

28,10

капуста білокачанна

кг

5,92

7,89

4,90

6,35

картопля

кг

7,10

10,29

6,19

49,99

морква

кг

4,99

5,65

5,09

126,94

цибуля ріпчаста

кг

5,75

8,95

4,70

7,12

буряк

кг

3,80

6,75

6,69

8,45


ДО УВАГИ СУБЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

З 16 січня 2021 року набрала чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон), відповідно до якої мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи - підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, якщо клієнти самі попросять звертатися до них іншою мовою), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

Суб’єкт електронної комерції, зареєстрований в Україні, під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов’язаний забезпечити надання всієї інформації, в тому числі щодо предмета електронного договору, державною мовою.

Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.

В інформації про вироби (товари), роботи чи послуги, наданій державною мовою, допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.

У разі якщо, крім державної, інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не може бути меншими за обов’язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про захист прав споживачів».

Контроль за виконанням цих норм покладено на Уповноваженого із захисту державної мови (далі – Уповноважений).

Відповідно до статті 57 Закону у разі порушення суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений або його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголошує такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акту, про що зазначається в акті.

За повторне протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений накладає на суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на території України, штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Складає протокол і виписує штраф Уповноважений чи його представник.

На офіційному сайті Уповноваженого mova-ombudsman.gov.ua у розділі «Головне» пропонується алгоритм дій у разі порушення його мовних прав.

Також нагадуємо, що 18 травня 2020 року набула чинності Постанова Кабінету міністрів про державне регулювання цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення.

Держрегулювання буде здійснюватися до закінчення карантину шляхом декларування зміни роздрібних цін в разі їх збільшення.

Постанова уряду стосується тільки роздрібних цін, зміну оптово-відпускних цін декларувати не потрібно.

Суб'єкти господарювання повинні декларувати намір підняти роздрібну ціну на понад 5%.

Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється в електронному вигляді шляхом подання відомостей з використанням кваліфікованого електронного підпису в Держпродспоживслужбу через її офіційний сайт.

Постановою від 22 квітня 2020 року  № 341 Кабінет міністрів ввів державне регулювання цін на десять соціально – значимих продовольчих товарів, на окремі ліки, дезінфікуючі засоби, а також засоби індивідуального захисту.

До переліку соціально значущих товарів уряд вніс гречку, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, макаронні вироби (вермішель із борошна вищого ґатунку), пастеризоване молоко в плівці жирністю 2,5%, житньо-пшеничний хліб, яйця категорії С1, тушку курячу, мінеральну воду без газу, вершкове масло жирністю 72,5%.

До переліку товарів протиепідемічного призначення потрапили ліки, серед яких парацетамол, антисептики і дезинфікуючі засоби, засоби індивідуального захисту (медичні маски, халати) та інше.


Інформаційні матеріали до Дня пам'яті Героїв Крут – 2021

111krut.jpg 29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин.

Бій під Крутами став успішною оборонною операцією. Наступ переважаючих сил ворога було зупинено на декілька днів. Це дало змогу представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу. Брестський мир означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Незалежність Української Народної Республіки довелося захищати від російської військової агресії на початках силами добровольчих формувань. Згодом українські війська за підтримки німецьких та австро-угорських (завдяки Брестському договору) звільнили від більшовиків всю територію України. Події Української революції засвідчили: державність без армії неможлива. Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”

Перша незалежність

 

У 1917 році постала Українська Центральна Рада, згодом була створена Українська Народна Республіка. Прихід до влади у Росії більшовиків у листопаді 1917 року становив загрозу для України. Вони прагнули встановити контроль над Україною. У грудні більшовицький уряд Росії (Рада народних комісарів) направив ультиматум Українській Центральній Раді. У ньому йшлося про виконання таких умов: дозволити переміщення більшовицьких військ в Україні, не пропускати із фронту (Першої світової війни) на Дон антибільшовицькі сили і відмовитися від утворення окремого Українського фронту. Українці відхилили вимоги і звинуватили більшовицьку Росію у втручанні у внутрішні справи України та розпалюванні ворожнечі. Раднарком, своєю чергою, оголосив Центральну Раду “в стані відкритої війни проти Радянської влади в Росії і на Україні”.

7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. У середині січня 1918-го вони встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та просувалися на Київ. За таких умов 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

Напередодні бою

Більшовицькі сили наступали на Київ з двох напрямків. Загін під командуванням Михайла Муравйова просувався Полтавщиною, в той час як на Чернігівщині діяв 1-й Мінський революційний загін на чолі з Рейнгольдом Берзіним. Вважаючи полтавський напрямок найбільш загрозливим, українське командування спрямувало туди найбоєздатніші частини, зокрема, Січових стрільців та Гайдамацький кіш Слобідської України.

Всупереч розрахункам, основні сили загону Муравйова вирушили на з'єднання з Мінським революційним загоном. 28 січня вони заволоділи ключовим пунктом української оборони на Чернігівщині – станцією Бахмач. Здавалося, більше нічого не завадить більшовицькому наступу на Київ. На підступах до столиці Муравйов закликав: “Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо".

Проте вже наступного дня на станції Крути їхній наступ зупинили українські частини, до яких підійшло підкріплення – курсанти  Київської юнацької військової школи імені Богдана Хмельницького сотника Аверкія Гончаренка та добровольці Помічного студентського куреня Січових стрільців (18-20-річні юнаки з Університету святого Володимира, Українського народного університету, Київської гімназії Кирила та Мефодія). До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь 80 добровольців із підрозділів Вільного козацтва з Ніжина.

Перші кіборги

29 січня 1918 року в Крутах перебувало до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв при 16 кулеметах та з однією гарматою на залiзничнiй платформi. У росіян була десятикратна перевага в живій силі, мали бронепотяг та артилерію.

Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Завдяки вигідній позиції і героїзму бійців українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Потім під тиском ворога більшість підрозділів організовано відступили до ешелонів на станції неподалік і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши у темряві, повернулася до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками. Вони потрапили в полон. Полонених катували, а потім стратили. Згодом частину героїв поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти Київського унiверситету святого Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич, Григiр Пiпський, Іван Сорокевич, Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич. Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70–100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв.

Брестський мирний договір

Затримавши ворога на чотири дні, українські війська дали змогу уряду укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору. Він визначав: визнання Четверним союзом самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин; перехід Холмщини та Підляшшя до складу  України; Східна Галичина та Буковина мали бути виділені в окремий коронний край Австро-Угорщини; кордон із Польщею, що мав бути визначений комісією “на основі етнографічних відносин і бажань людности”; відмову сторін від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною; обмін військовополоненими та встановлення дипломатичних відносин; постачання УНР іншій стороні до 31 липня 1918 року 60 мільйонів пудів хліба, 2750 тисяч пудів м’яса, іншу сільгосппродукцію та промислову сировину.

Тим часом 4 лютого 1918 року більшовицькі війська Михайла Муравйова підійшли до Києва. Під гуркіт гармат Центральна Рада приймала найрадикальніші закони – про ліквідацію права власності на землю та демобілізацію. Через два дні почався масований артилерійський обстріл, ще через 3 дні муравйовці ввірвалися в місто. Розгорнулося мародерство і полювання на українських чиновників, офіцерів, усіх “підозрілих”. Жертвами “червоного терору” стали декілька тисяч киян. Вже наприкінці лютого 1918 року завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ українці почали звільнення України від більшовиків. У квітні було звільнено майже всю Україну. Бій під Крутами став боєм за майбутнє України.


Інформаційні матеріали до Дня Соборності України – 2021


14651465165498.png
22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

Гасла кампанії з відзначення Дня Соборності: “В єдності сила” або “Разом сильніші”.

 

Ключові повідомлення

27495456146515.pngІдея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча.

Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.

Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

Історична довідка

356465184651.pngІдея соборності для українців завжди була актуальною та наріжною. Підтвердження розуміння українським народом єдності – незалежно від політичних кордонів, які розділяли нашу територію, – можна знайти у різних епохах. Так, наприклад, у «Топографічному описі Харківського намісництва», виданому в 1788 році, йдеться про народ, що проживає у трьох державах: Російській імперії (Лівобережжя і Слобожанщина), Речі Посполитій (Правобережжя) та в монархії Габсбургів (Галичина, Буковина і Закарпаття). У «Топографічному описі…» про українців йдеться: «...Коли вони збираються для поклоніння в Київ зі Сходу від Волги і Дону, із Заходу з Галичини і Лодомерії і ближче до Києва прилеглих місць, дивляться один на одного не як на іншомовних, але як на представників єдиного роду… всі ці розпорошені земляки і донині зберігають синівську повагу до матері своїх давніх країв міста Києва».

Прагнення до ідеалу монолітності народу, його об’єднання в соборній державі було притаманне різним національним рухам Європи. Хрестоматійні приклади втілення цього взірця – об’єднання Німеччини й Італії у ХІХ столітті. Італійці навіть запровадили поняття для опису політичної програми об’єднання різних народів – іредентизм. Український національний рух виступив із програмою іредентизму під час «Весни народів» 1848-1849 років – серії революцій, які прокотилися Європою від Франції до Валахії. Перша українська політична організація Головна Руська Рада, що постала у Львові, взяла активну участь у цих подіях. У маніфесті 10 травня 1848 року вона задекларувала: «Ми Русини Галицькі належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком і 15 міліонів виносить, з котрого пілтреття міліона землю Галицьку замешкує». Серед збережених матеріалів Головної Руської Ради є анонімна стаття, в якій зазначається: «Від Тиси за Карпатами, по обидва боки від Дністра і Дніпра аж до берегів Дону розкинулися поселення одного слов’янського народу, чисельність котрого досягає 15 мільйонів. Тому призначенням такого великого народу не може бути, щоб у Європі займати побічне становище, щоб підпорядковуватись іншому».

Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність (соборність) стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча. Після 1865 року у версії пісні на слова наддніпрянця Павла Чубинського та музику галичанина Михайла Вербицького (саме вона пізніше стала основою гімну України) з’явилися такі слова: «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому». Створена у 1891 році в Полтаві таємна студентська організація «Братство тарасівців» проголошувала у програмі: «Самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказ». Пізніше гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ» використав Микола Міхновський у брошурі «Самостійна Україна» (1900).

454616516546.pngУ 1895-му галичанин Юліан Бачинський у книзі «Ukraina Irredenta» проголосив: «Україна для себе! От і її клич. Вільна, велика, незалежна політично самостійна Україна – одна нероздільна від Сяну по Кавказ – от її стяг!». На практиці ідея соборності виражалася у співпраці українців – підданих різних держав. У 1870-х–1890-х роках із Російської імперії до Австро-Угорщини приїздили працювати Михайло Драгоманов, Пантелеймон Куліш, Михайло Грушевський. Там вони реалізовували таланти та задавали інтелектуальний імпульс життю української громади. 1906 року Михайло Грушевський писав: «За останніх двадцять або двадцять п’ять літ суспільність галицька привикла бачити й уявляти собі Галичину як духовний і культурний центр української землі, як ту духову фабрику, де виковується українська культура для цілої соборної України».

Перша світова війна, Лютнева революція 1917 року та розпад Австро-Угорщини восени 1918-го наблизили втілення ідеалу соборності. Символічною була зустріч вояків українських національних формувань – не на фронті Першої світової, де вони змушені були вбивати одне одного, а в урочистій атмосфері на батьківщині козацтва – острові Хортиця у квітні 1918 року. Галицький Легіон Українських січових стрільців на чолі з ерцгерцогом Вільгельмом (Василем Вишиваним) прийшов сюди разом із австрійськими військами, а Кримська група Запорізького корпусу військ УНР Петра Болбочана якраз прямувала до Сивашу. Не випадково назви обох формувань апелювали до традицій Запорозької Січі.

Процес об’єднання двох українських республік – УНР і ЗУНР – почався невдовзі після встановлення української влади у Східній Галичині, і ще до того, як Директорія УНР переможно увійшла до Києва. 1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір» (тобто попередній чи прелімінарний). Статті угоди констатували непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою». Зі свого боку, УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію і населення Західно-Української Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». Договір підписали: від УНР – Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець, Панас Андрієвський, від ЗУНР – Лонгин Цегельський і Дмитро Левицький. Передвступний договір ратифікували 3 січня 1919 року на першому засіданні Української Національної Ради – керівного органу ЗУНР. Для урочистого проголошення цієї Ухвали та завершення юридичного оформлення об’єднання двох республік до Києва було відряджено представницьку делегацію на чолі з віце-президентом УНРади Левом Бачинським.

22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою. Урочистості почалися промовою голови делегації ЗУНР Лева Бачинського, потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії.

У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Після цього Лев Бачинський вручив грамоту Голові Директорії Володимирові Винниченку. Прийнявши її, він привітав делегацію західних українців короткою промовою, в якій підкреслив історичне значення Акта Злуки. Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України обговорив згадані документи і схвалив їх. Ратифікувавши таким чином Універсал Директорії, Конгрес надав йому законного юридичного характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах.

Ідея соборності охопила українців у найвіддаленіших куточках їх проживання. Відголоском історичного руху до Злуки на Закарпатті стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року, які постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною Республікою зі столицею в Києві. В умовах перманентної боротьби за свободу і незалежність надзвичайно багато важило братерство по зброї східних та західних українців. Ще від початку 1918 року однією з найбоєздатніших військових формацій УНР стали Січові стрільці, основою яких були галичани та буковинці. Зі свого боку, східноукраїнські командувачі Михайло Омелянович-Павленко й Олександр Греків очолювали Галицьку армію.

Апогеєм співпраці та консолідації зусиль став спільний похід українських армій на Київ у серпні 1919 року. Однак через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення. Продовжували існувати два окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року. Утім, Акт Злуки став символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.

Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року ідея цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.

За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади всі українські свята були витіснені з суспільного дискурсу. Пам’ять про об’єднання УНР і ЗУНР зберігали мешканці Західної України й українська політична еміграція в країнах Західної Європи й Америки. 22 січня там урочисто відзначали свято незалежності та соборності Української держави.

Перше в Україні по справжньому масштабне відзначення свята Соборності відбулося 22 січня 1939 року в місті Хусті. Таким чином закарпатці нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21 січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею в Києві. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців. Понад 30 тисяч осіб з’їхались до столиці Карпатської України.

5654984561651.pngУкраїнський націоналістичний рух проголосив мету створення Української самостійної соборної держави (УССД). Старе гасло «від Сяну по Кавказ» Юліана Бачинського увійшло до слів Маршу українських націоналістів (гімну ОУН), написаного в 1929 році Олексою Бабієм. 24 серпня 2018 року адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став Маршем української армії: «Веде нас в бій Героїв наших слава. Для нас закон — найвищий то наказ! Соборна українська є держава – одна на вік, від Сяну по Кавказ!”

21 січня 1990 року українська патріотична громадськість із нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР утворила між Івано-Франківськом і Києвом живий ланцюг єднання. Прикладом тієї «Української хвилі» стала акція жителів країн Балтії «Балтійський шлях». Наша акція стала знаком ушанування подій Української революції. Кількість учасників акції достеменно невідома. Різні джерела називають від 500 тисяч до трьох мільйонів людей, які взялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва через Львів до Івано-Франківська. Акція стала провісником майбутнього падіння СРСР і постання незалежності України.

Пам’ять про існування власної держави у 1917–1921 роках стала одним із наріжних каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала на продовження визвольної боротьби. Зрештою вона завершилася відновленням незалежності у 1991 році. Через сторіччя після проголошення Акта Злуки на Софійському майдані соборність залишається на порядку денному національних завдань. Відновлення соборності відбудеться після деокупації Криму й окремих районів Донецької і Луганської областей.


До уваги суб’єктів господарювання у сферівиробництва та реалізації продуктів харчування.

У виставковому Центрі «Київ Експо Плаза» 24 – 25 березня 2021 року відбудеться виставка продовольчої продукції Ukrainian Food, організаторами якої є Асоціація «Ю-Фуд» та торгово-промислова палата УкраїниМета виставки – презентація продовольчого потенціалу України на внутрішньому та міжнародному ринках, обговорення актуальних проблем, відпрацювання практичних рішень щодо розвитку вітчизняного ринку продовольчих товарів під час кризи, організація ефективного майданчика для зустрічі між виробниками та вітчизняними і іноземними партнерами.Ця платформа допоможе малим і середнім вітчизняним компаніям заявити ринку про себе та презентувати свій продукт; ознайомитися з широким асортиментом харчових продуктів; провести переговори з потенційними партнерами та укласти вигідні контракти; налагодити партнерство та корисні ділові зв’язки; розширити ринки збуту.Більш детальну інформацію щодо участі та вартості можливо отримати звернувшись до заступника директора Центру міжнародної ділової співпраці торгово-промислової палати України за телефоном +380676629656 – Голято АндрійУ разі наміру взяти участь у виставці просимо повідомити до 10.01.2021 відділ економіки, інвестиційно-інноваційного розвитку та енергоменеджменту за телефоном (06267)44398».


Історична довідка, присвячена темі Голодомору 1932-1933 років

Українська революція 1917–1921 років стала переломним моментом нашої історії. Вона прискорила становлення української політичної нації та національної еліти. Хоча Українська революція зазнала поразки, національне відродження було настільки сильним, що більшовики не могли його ігнорувати. Вони змушені були піти на створення у 1919 році квазідержави – УСРР і певні поступки українському національному рухові – українізацію та НЕП. Українізація швидко досягла вражаючого успіху – розпочався український культурний ренесанс. Проте до кінця 1920-х років у СРСР ствердився тоталітарний комуністичний режим із суворою суспільною ієрархією. Селяни з їхньою природженою повагою до приватного майна не сприйняли форсованої індустріалізації та суцільної колективізації. Коли розпочалася конфіскація землі, майна та врожаїв, а людей силою заганяли в колгоспи, село повстало. У 1930 році відбулося близько 4 тис. масових виступів, в яких взяло участь близько 1,2 млн селян. За перші 7 місяців 1932 року ҐПУ зафіксувала в УСРР понад 900 виступів, що складало понад 56 % усіх антиурядових акцій в СССР за цей час. Незважаючи на тиск партійних і державних органів, майже 500 сільських рад в Україні відмовилися приймати нереальні плани хлібозаготівель. Улітку 1932 року через наростання спротиву Йосип Сталін із оточенням прийняв рішення про організацію в Україні штучного голоду, щоб шляхом винищення частини населення залякати інших і не “втратити Україну”. Голодомор став результатом чітко спланованої політики Кремля. Безпосередньо до Голодомору призвело посилення попередньої політики визиску та введення в дію нових механізмів геноциду наприкінці 1932 року. Головним стала масове вилучення всього продовольства, на відміну від попереднього часу, коли забирали переважно зерно. Конфіскація вимагала мобілізації репресивного апарату, залучення робітників, інтелігенції, співробітників компартійного апарату. Для вилучення продовольства створювали спеціальні загони з активістів, які ходили з обшуками по сільських обійстях. Від початку 1933 року ці спеціально навчені активісти забрали все їстівне у мільйонів людей, прирікши їх на смерть. Люди почали втікати з уражених голодом територій. У відповідь влада намагалася ізолювати їх у межах окремих територій за допомогою режиму “чорних дошок”. Села, занесені на “чорні дошки”, оточували збройні загони міліції та радянських спецслужб. Звідти вивозили всі запаси їжі. Заборонялася торгівля та ввезення будь-яких товарів. У січні 1933 року заборонили виїзд селян із території України та Кубані, заселеної переважно українцями. Втікачам перестали продавати квитки на залізничний та водний транспорт. Блокували дороги до міст. Тих, хто встиг виїхати, заарештовували і повертали назад. Так режим створив умови, несумісні із життям для значної частини населення України. Голодуючі опинилися в замкнутому колі, повністю залежні від волі державного та партійного апарату. Жертвами Голодомору стали мільйони українців. Навколо теми Голодомору комуністи встановили повну інформаційну блокаду, яка тривала фактично до відновлення Україною незалежності в 1991 році. Приховування інформації про злочин Голодомору може вважатися однією з ознак геноциду. Крім приховування доказів злочину та унеможливлення надання допомоги голодуючим, інформаційна блокада переслідувала й іншу мету. СРСР проводив активну міжнародну та торговельну політику, і розголос про голод в Україні міг мати негативні наслідки для налагодження міжнародних контактів та підписання контрактів. Але деякі західні журналісти, які побували за залізною завісою тоталітаризму, публікували репортажі про злочин, доносили світові про те, що там діється насправді.


21 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

 2011001.jpg

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко. У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи. У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

201102.jpg21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції. Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні. Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії, очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.

 

13 листопада 2014 року був підписаний Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.

  

За матеріалами Українського інституту національної пам’яті


День захисника України

1410020.jpg

14 жовтня в Україні відзначають День захисника України, Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва. Офіційно цей день є державним вихідним. 14 жовтня стало державним святом з 2015 року.

День захисника України

   Свято виникло на тлі підсилення в суспільстві ідей декомунізації і збройної агресії Росії на Донбасі і в Криму. Державним святом 14 жовтня встановлено Указом Президента України від 14.10.2014. Водночас було скасовано святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого, який в СРСР був Днем Радянської армії та військово-морського флоту. А пізніше глава держави виступив з ініціативою зробити цей день вихідним. 5 березня 2015 року Верховна Рада підтримала президентський законопроект про встановлення вихідного 14 жовтня.   Вперше День захисника України  у 2015 році відсвяткували під гаслом «Сила нескорених».   Датою свята не випадково обрали 14 жовтня, адже в цей день відзначають і День українського козацтва, символом якого була Богородиця.

День українського козацтва

   Для українських козаків день Покрови Божої Матері також був найбільш шанованим святом, адже їхню церкву було присвячено саме Діві Марії. В цей день, 14 жовтня, у козаків відбувалися вибори нового отамана.  Після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. День українського козацтва почали відзначати в Україні з 1999 року, коли Президент України Леонід Кучма впровадив це свято своїм Указом від 7 серпня 1999 року.

Покрова Пресвятої Богородиці

   Це свято відзначається християнами східного обряду (православними і греко-католиками) 14 жовтня. За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я – Константинополь, намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповіданнями, з'явилася перед людьми та вкрила їх своєю Покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.  В Україні Покрова Пресвятої Богородиці завжди була великим святом. Існує народна прикмета: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». В українських селах і до сьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.


БЮДЖЕТНА ПРОГРАМА КПКВК1201150 «Фінансова підтримкасільгосптоваровиробників»


ДО УВАГИ ВЛАСНИКІВ БДЖІЛ! ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА.

 

Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  від 7 лютого 2018 року № 107 (із змінами від 20.06.2020 № 395), передбачено спрямування бюджетних коштів на розвиток бджільництва.

 

Дотація за наявні бджолосім’ї  -  надається на безповоротній основі юридичним особам, фізичним особам-підприємцям та фізичним особам, які є власниками бджолосімей, за наявні в поточному році від 10 до 300 бджолосімей, у розмірі 200 гривень за бджолосім’ю. Максимальний розмір дотації становить 60 000 гривень одному отримувачу.

 

Крок 1. Підготувати для отримання дотації за бджолосім’ю документи:

-копію ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;

-копію рішення про державну реєстрацію потужності;

-копію довідки про відкриття поточного рахунка, видану банком (суб’єкти господарювання);

-копію довідки або договір про відкриття рахунка в банку (фізичні особи);

-копію паспорта громадянина України (фізичні особи);

-довідку, чинну на дату подання заявки, про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у паперовій або електронній формі (суб’єкти господарювання);

-копію звіту про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин (форма 24-сг) на останню звітну дату на момент подання документів (суб’єкти господарювання, які є юридичними особами);

-довідка, видана органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи – підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).  

 

Крок 2. Подати документи до 01 жовтня поточного року за місцезнаходженням пасіки до відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади (далі – органи місцевого самоврядування).

 

Крок 3. Отримати бюджетні кошти на рахунки відкриті у банку.

Звертаємо увагу: Підставою для внесення органами місцевого самоврядування до відомості на отримання дотації за бджолосім’ї є реєстрація потужності фізичної особи або суб’єкта господарювання, які є власниками бджолосімей, у державному реєстрі потужностей операторів ринку.

Підготовані документи для отримання дотації за бджолосім’ю треба надати до відділу економіки інвестиційно-інноваційного розвитку та енергоменеджменту Виконавчого комітету Дружківської міської ради  за адресою м. Дружківка вул. Соборна 16 (каб. 213)

телефон для довідок (06267) 4 -43-98.


ДО ВІДОМА ФІЗИЧНИХ ОСІБ – ВЛАСНИКІВ КОРІВ!

 

На виконання Порядку використання коштів обласного бюджету, передбачених для часткового відшкодування вартості придбаних установок індивідуального доїння молока, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 25.04.2019 № 447/5-19, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у Донецькій області 14 травня 2019 року за № 160/2873 (із змінами від 22.07.2020 № 778/5-20) (далі – Порядок), Донецькою облдержадміністрацією створено комісію щодо визначення господарств населення, що ведуть господарство на підконтрольній українській владі території Донецької області, в особі фізичних осіб - власників корів, які мають право на часткове відшкодування вартості придбаних установок індивідуального доїння молока, персональний склад якої затверджено розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.06.2019 № 652/5-19 (із змінами) (далі – Комісія).

Відповідно до Порядку, відповідальним виконавцем та головним розпорядником бюджетних коштів є департамент агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації (далі – Головний розпорядник), який знаходиться за адресою: бул. Машинобудівників, 20,                            3 поверх, м. Краматорськ, 84313.

Отримувачами коштів є господарства населення, що ведуть господарство на підконтрольній українській владі території Донецької області, в особі фізичних осіб – власників корів (далі – власники корів).

Право на часткове відшкодування вартості установок індивідуального доїння молока (далі – установки) мають власники корів, які ведуть господарство та здійснюють свою діяльність на підконтрольній українській владі території Донецької області, що утримують дві та більше корів (крім населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження).

Власники корів мають право на часткове відшкодування вартості лише однієї установки один раз протягом дії комплексної програми економічного розвитку сільських територій Донецької області на 2018-2020 роки.

Часткове відшкодування здійснюється в обсязі 75% від фактичної вартості установки, що придбана у поточному бюджетному періоді, та не може перевищувати 15000 гривень.

Право на часткове відшкодування вартості установок згідно з цим Порядком не мають власники корів, які:

- подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за одержанням часткового відшкодування вартості установок;

- отримували протягом останніх двох років або отримують аналогічну підтримку (відшкодування, компенсацію) з інших бюджетів;

- мають заборгованість або прострочені боргові зобов’язання за кредитами, в банківській установі, в якій відкрито рахунок.

Власники корів, які мають намір отримати часткове відшкодування вартості установки, протягом строку, зазначеного в даному оголошені для подачі документів, подають на розгляд Комісії:

- заяву про надання часткового відшкодування вартості придбаної установки індивідуального доїння молока за відповідною формою;

- копії паспортів великої рогатої худоби, виданих у встановленому порядку;

- копії платіжних документів, підтверджуючих придбання установки;

- копії технічної документації на установку (із зазначенням її індивідуального серійного номера) та гарантійного талону;

- копію паспорту громадянина України (для фізичних осіб);

- копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, або паспорту громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідні органи і мають відмітку у паспорті);

- згоду на обробку персональних даних;

- довідку про банківські реквізити, видану банківською установою, в якій відкрито розрахунковий рахунок;

- довідку, видану банківською установою, в якій відкрито рахунки, про відсутність (наявність) прострочених боргових зобов’язань за кредитами;

- письмове зобов’язання власника корів повернути кошти обласного бюджету, одержані для часткового відшкодування вартості установки, у разі невиконання вимог, передбачених пунктом 4 розділу IV та у випадках, зазначених у пункті 4 розділу V Порядку (додаток 2 до Порядку).

Заяви та документи від претендентів приймаються у робочий час в приміщені департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації (далі – департамент) за адресою:                                          м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, 20, 3 поверх, кім. № 42, отримання довідкової інформації за телефоном: (0626) 42-01-20, 42-01-21 та на офіційній веб-сторінці департаменту за наступними посиланнями: https://agro.dn.gov.ua/rozporyadzhennya-doda-447-5-19-vid-25-04-2019/, https://agro.dn.gov.ua/rozporyadzhennya-golovi-doda-vid-22-07-2020-778-5-20/.

Комісія починає приймати заяви та документи від претендентів з наступного дня після публікації даного оголошення та закінчує 18.09.2020.

Засідання комісії відбудеться 29.09.2020 за адресою: м. Краматорськ,
бул. Машинобудівників, 20, 3 поверх, кім. № 12.


Стихійна торгівля – небезпека для здоровя

 

           Шановні  мешканці міста, хочемо вкотре звернути вашу увагу, що стихійна торгівля заборонена Законодавством України та, найголовніше, небезпечна для вашого здоров’я, адже незаконну торгівлю ніхто не контролює, якість і свіжість продуктів на стихійних ринках не перевіряють, а самі продавці працюють з грубим порушенням санітарно-гігієнічних правил.  Придбання продуктів харчування на стихійних ринках погрожує мешканцям міста різноманітними проблемами від банального отруєння до інфекційних захворювань різної ступені важкості. Особливо це стосується м’ясних, рибних та молочних продуктів, які вимагають особливих умов зберігання. Придбання харчових продуктів на стихійних ринках – це шлях до лікарняного.

          Нагадауємо стихійним торгівцям, що стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень передбачених ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «торгівля з рук у невстановлених місцях» і ст. 164 цього ж Кодексу – «порушення правил підприємницької діяльності». Торгівлі з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях загрожує накладенням штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі або без такої. Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами тягне за собою накладання штрафу від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

         Шановні мешканці міста, будьте свідомі та здорові!


З В І Т

про результати роботи відділення Національної служби посередництва і примирення в Донецькій області за 1 півріччя 2020 року

 Запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів)

Упродовж 1 півріччя 2020 року Відділенням проводилась робота по врегулюванню 30 конфліктних ситуацій на 30 підприємствах.  Взято на облік 32 розбіжності, з яких щодо своєчасної виплати поточної заробітної плати та погашення заборгованості - 28 (87,5% від загальної кількості) та 2 щодо виконання колективного договору (6,3%). Основною причиною виникнення випадків ускладнення стану СТВ у звітному періоді стала заборгованість із виплати зарплати в сумі 164 928,7 тис. грн.

В результаті постійної взаємодії зі сторонами соціально-трудових відносин та органами місцевого самоврядування у 1 півріччі 2020 року було погашено заборгованості із виплати заробітної плати, що стала чинником ускладнення, в сумі 83570,5 тис.грн., що складає 50,7% від заборгованості, що стала чинником ускладнення стану СТВ (додаток 4).

На початок 2020 року на обліку Відділення знаходилось 2 конфліктні ситуації, у звітному періоді було взято на облік 28 конфліктних ситуацій, знято з обліку 16  конфліктних ситуацій,  у зв’язку із врегулюванням - 12,   4 – у зв’язку із реєстрацією КТС(К). Протягом звітного періоду на облік Відділення було взято 30 розбіжностей, знято 16, залишилось 12 розбіжностей, 4 розбіжності переросли в КТС (К).

Станом на 01.07.2020 року на обліку Відділення знаходиться 11 конфліктних ситуацій з 12 розбіжностями, по яким в стадії вирішення залишається сума заборгованості із виплати заробітної плати  75129,3 тис. грн., що складає 45,6%  від заборгованості, що стала причиною ускладнення стану СТВ.

 Стан і результати задоволення висунутих найманими працівниками або профспілками вимог та вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)

Станом на 01.01.2020 року на обліку Відділення залишилось 4 КТС(К), в яких в стадії вирішення залишилися 14 вимог, висунуті найманими працівниками.

Протягом 1 півріччя 2020 року Відділенням  зареєстровано 3 КТС(К).

Упродовж 1 півріччя 2020 року Відділенням проводилась робота по вирішенню 7 колективних трудових спорів (конфліктів) в тому числі 6 – на виробничому рівні, з яких 5 – на рівні підприємств, установ, організацій,  1 – на рівні структурних підрозділів; 1- на територіальному рівні.

У 7 КТС(К) найманими працівниками було висунуто 21 вимога, в тому числі:

- щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту – 1 вимога (4,8% від загальної кількості);

-  щодо виконання колективного договору, угоди – 5 вимог (23,8%);

-  щодо невиконання вимог законодавства про працю – 15 вимог (71,4%).

Протягом 1 півріччя 2020 року знято з реєстрації 1 КТС(К) як вирішений.

Заборгованість із виплати заробітної плати, яка стала причиною виникнення КТС(К) та залишилась станом на 01.07.2020 року, складає 1800,0 тис.грн.

Упродовж 1 півріччя 2020 року з метою проведення моніторингу стану вирішення вимог найманих працівників у КТС(К) та на виконання рішень примирних органів зі сторонами СТВ було проведено 46 примирних процедур, в т.ч. 42 –  узгоджувальні зустрічі, 4 – примирні комісії.

 Страйки, колективні припинення роботи, акції протесту, пов’язані із ускладненням стану соціально-трудових відносин

 

Упродовж 1 півріччя 2020 року, з метою вирішення спірних питань між сторонами соціально-трудових відносин виключно у правовому руслі, Відділення спрямовувало свої зусилля на попередження проведення страйків і акцій протесту та послаблення соціальної напруги під час проведення найманими працівниками страйків і колективних припинень роботи.

За звітний період Відділенням було зафіксовано проведення 19 акцій соціального протесту, а саме: 8 мітингів, 2 невиходу на поверхню, 5 перекритів руху,  1 припинення роботи та 3 пікети.

Основними вимогами працівників під час проведення акцій соціального протесту, страйку були:

- погашення заборгованості із заробітної плати;

- виплата поточної заробітної плати;

- припинення простою та недопущення масового вивільнення працівників.

Найчастіше акції соціального протесту проводилися на підприємствах вугледобувної галузі, а наймані працівники цих підприємств вважалися найбільш активними у захисті своїх соціальних прав та гарантій.

По всіх випадках фахівцями Відділення надавалися консультації та роз’яснення керівникам підприємств, головам територіальних організацій і первинних профспілок працівників вугільної промисловості України, голові Міжрегіональної організації незалежних профспілок гірників України, найманим працівниками, виконавчим комітетам відповідних міських рад. Також Відділення сприяло проведенню переговорів по пошуку шляхів вирішення порушених питань та проводило консультації з проблемних питань з керівництвом Донецької облдержадміністрації.

Аналіз причин загострення стану соціально-трудових відносин у звітному періоді, свідчить, що невиконання положень колективних договорів та законодавства про працю щодо дотримання строків виплати поточної заробітної плати та погашення заборгованості з неї залишається головними причинами, що спонукають найманих працівників до вжиття крайніх засобів вирішення своїх вимог – страйків та акцій соціального протесту.

Завдяки зверненню Національної служби посередництва і примирення до  Уряду України з проханням у сприянні вирішення питання щодо погашення заборгованості найманим працівникам вугледобувних підприємств з Державного бюджету, у лютому-травні 2020 року надійшли кошти, які були виплачені працівникам ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугіля» ДП «Шахтоуправління «Південнодонбасське №1», що дозволило зупинити протестні дії найманих працівників.

Практичний досвід роботи Відділення свідчить про результативність вирішення вимог найманих працівників та врегулювання чинників ускладнення стану соціально-трудових відносин шляхом проведення узгоджувальних зустрічей зі сторонами соціально-трудових відносин, в ході проведення яких вдається досягнути взаємоприйнятних домовленостей у вирішенні проблемних питань та запобігти можливому подальшому загострення ситуації.

 


ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Для власників квартир, які мають намір встановити автономне опалення.

Відокремлення квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку відбувається відповідно до розділу ІІІ Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169.

            Постійно діюча комісія для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення відповідно до діючого законодавства надає згоду на відокремлення квартири чи нежитлового приміщення та улаштування системи індивідуального теплопостачання, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менш як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відключена від мереж централізованого опалення (ЦО) та гарячого водопостачання.

            За даними ВО «Дружківкатепломережа», таких будинків у м. Дружківка – 13, у                      смт. Олексієво-Дружківка – 4.

Перелік житлових багатоквартирних будинків, в яких кількість квартир відокремлених від                 ЦО складає 50% та більше

 

Адреса

Кількість квартир всього

Кількість квартир, які опалюються

Частка, що опалюється

Частка, що не опалюється

м. Дружківка

1

вул. Дружби, буд. 78

12

2

16,67%

83,3%

2

вул. Дружби, буд. 80

10

2

20,0%

80,0%

3

вул. Авіаційна, буд. 91

8

3

37,5%

62,5%

4

вул. Матросова, буд. 14

12

2

16,67%

83,3%

5

вул. Енгельса Ф., буд. 12

32

12

37,5%

62,5%

6

вул. Леваневського, буд. 1б

13

5

41,67%

58,3%

7

вул. Машинобудівників, буд. 38

76

34

44,74%

55,3%

8

вул. Машинобудівників, буд. 34

8

4

50,0%

50,0%

9

вул. Кошового О., буд. 4

8

4

50,0%

50,0%

10

вул. Маркса К., буд. 36

4

2

50,0%

50,0%

11

вул. Кошелева, буд. 9

2

1

50,0%

50,0%

12

вул. Кошелева, буд. 19

2

1

50,0%

50,0%

13

вул. Чайковського, буд.6

16

8

50,0%

50,0%

смт. Олексієво-Дружківка

1

вул. Бабушкіна М.С., буд. 7

12

6

50,0%

50,0%

2

вул. Бабушкіна М.С., буд. 8

10

5

50,0%

50,0%

3

вул. Бабушкіна М.С., буд.4

32

14

43,75%

56,3%

4

вул. О. Тихого, буд.123

16

7

43,75%

56,3%


ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Про намір встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ОКП «Донецьктеплокомуненерго»

            11 червня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 467 «Про внесення змін до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», на виконання вимог якої                   ОКП «Донецьктеплокомуненерго» здійснило новий розрахунок тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, і подало до Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації заявку та пакет розрахункових документів.

            На виконання п.п. 3.5 Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.06.2018р. № 130, повідомляємо Вас, що повна інформація щодо загального розміру планового тарифу, його структури; обґрунтування необхідності встановлення тарифу, тощо, розміщена на офіційному сайті                                                          ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (http://www.kpdtke.com.ua/).

            Письмові зауваження та пропозиції Ви можете надіслати до 30 червня 2020 року на адресу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» (84307, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2), електрону адресу: E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або безпосередньо до Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (84300, м. Краматорськ, вул Олекси Тихого,6).

                                                                                                                                   Адміністрація ОКП «Донецьктеплокомуненерго» 



Інформаційний лист щодо підготовки джерел теплової енергії до роботи в опалювальний період 2020-2021 років

 Інформаційний лист щодо підготовки джерел теплової енергії до роботи в опалювальний період 2020-2021 років


Стихійна торгівля потенційно небезпечна для споживачів.

Стихійна торгівля — це торгівля фізичними особами без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку реалізованих ними товарів і у невстановлених місцях з рук, із землі, без відповідного дозволу  на розміщення об'єкта торгівлі.

Стихійна торгівля продуктами харчування – загроза епідемічному добробуту населення.  Досить часто олію чи молоко реалізують у пластикових пляшках невідомого походження, не виключено, що їх було знайдено на смітниках, можливо, використовували для різних хімічних засобів. З метою захисту споживача якість товару має відповідати загальноприйнятим стандартам і нормативам. Торгівля на стихійних ринках заборонена, оскільки існує небезпека забруднення харчових продуктів. Такі продукти можуть викликати кишкові захворювання і серйозні харчові отруєння. Особливо м’ясні продукти та продукти, які вимагають особливих умов зберігання. На виникнення і розповсюдження кишкових інфекцій впливає рівень санітарної культури населення міста, санітарний стан об’єктів підвищеного епідемічного ризику, до яких належать і ринки. Лише там, де працюють спеціалісти лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, що проводять дослідження продуктів харчування, можна говорити про належну безпеку, а на стихійних ринках немає гарантії, що реалізатори своєчасно вилучають з продажу та утилізують продукти, термін реалізації яких вийшов і які можуть бути заражені патогенною мікрофлорою.

Жителі міста повинні розуміти, що придбаний у невстановленому місці товар у випадкової людини, в умовах, які не відповідають нормам його зберігання, з землі, в тару із сміттєвого звалища у будь-який момент може обернутися великим лихом для покупця та його родини.

Також нагадуємо стихійним торгівцям, що стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень передбачених ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення – «торгівля з рук у невстановлених місцях» і ст. 164 цього ж Кодексу – «порушення правил підприємницької діяльності». Торгівлі з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях загрожує накладенням штрафу від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Торгівля з рук у невстановлених місцях промисловими товарами тягне за собою накладання штрафу від шести до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Для успішного подолання такого явища як стихійна торгівля, необхідно, щоб всі жителі міста налаштувались на боротьбу із цим злом — не купували продукти харчування та інші товари в місцях стихійної торгівлі, проявили свідомість, розумну обережність та пильність. Бережіть себе та своїх близьких.


Інформаційне повідомлення про намір встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво , транспортування та постачання, послуги с постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ОКП "Донецьктеплокомуненерго"


Гельсінська спілка


Витяг з Держкадастру можна отримати у день звернення до ЦНАПу у Дружківці


Громадяни висувають пропозицію створити Міністерство сім'ї та дитинства України


Інформація про податкових агентів зі сплати туристичного збору на території м.Дружківка

5а річниця з часу визволення міст Східної України від російської окупациї м. Дружківка


Підсумки роботи відділення Національної служби посередництва і примирення в Донецькій області у першому півріччі 2019 рокувідділення Національної служби посередництва і примирення в Донецькій області у першому півріччі 2019 року


Інформація Департаменту інформації та комунікації з громадскістю Серкретаріату Кабінету Міністрів України


 Інформація щодо стану підготовки суб'єктів відносин у сфері теплопостачання до роботи в опалювальний період в 2018-2019 років

Моніторинг роздрібних цін на основні продукти харчування в роздрібній мережі та  ринках міста Дружківка січень-травень

Joomla Plugins