З глибоким сумом повідомляємо про загибель нашого земляка, захисника України Бєнькова Сергія Вікторовича

Ще одне життя безжально обірвала війна, залишивши невимовний біль у серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав.

Сергій народився 20 березня 1983 року у Дружківці. У 1999 році закінчив Дружківську школу-інтернат І та ІІ ступенів №1, а у 2002 році здобув професію у Дружківському професійному ліцеї.

Після початку повномасштабного вторгнення за направленням Дружківського міського центру зайнятості працював косарем в Олексієво-Дружківському старостинському окрузі. Його добре знали місцеві жителі, адже він не тільки опікувався благоустроєм, але й з 2024 року допомагав видавати продуктові набори тим, хто залишався у небезпечних умовах.

Саме в Олексієво-Дружківці Сергій зустрів своє кохання, створив родину та став люблячим батьком. Цивільна дружина згадує його як найкращого чоловіка, турботливого батька, добру, щиру та чуйну людину, яка завжди приходила на допомогу.

Згодом Сергій став до лав 82 окремої десантно-штурмової бригади. Солдат, навідник десантно-штурмового відділення, до останнього залишався вірним військовій Присязі та українському народові.

3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Попів Яр життя Сергія обірвалося. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.

За особисту мужність, самовідданість і вірність військовому обов'язку Сергія Бєнькова посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У Героя залишилися трирічний син, цивільна дружина та мати. Поховали захисника на Свіштовському кладовищі у місті Кременчук.

Дружківська міська військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним і близьким Сергія Вікторовича. Нехай світла пам'ять про нього завжди живе у серцях тих, хто його любив, а вдячність за його подвиг ніколи не згасне.

Вічна пам'ять і слава Захиснику України.

З глибоким сумом повідомляємо про загибель нашого земляка, захисника України Бєнькова Сергія Вікторовича. Ще одне життя безжально обірвала війна, залишивши невимовний біль у серцях рідних, друзів і всіх, хто його знав.

Сергій народився 20 березня 1983 року у Дружківці. У 1999 році закінчив Дружківську школу-інтернат І та ІІ ступенів №1, а у 2002 році здобув професію у Дружківському професійному ліцеї.

Після початку повномасштабного вторгнення за направленням Дружківського міського центру зайнятості працював косарем в Олексієво-Дружківському старостинському окрузі. Його добре знали місцеві жителі, адже він не тільки опікувався благоустроєм, але й з 2024 року допомагав видавати продуктові набори тим, хто залишався у небезпечних умовах.

Саме в Олексієво-Дружківці Сергій зустрів своє кохання, створив родину та став люблячим батьком. Цивільна дружина згадує його як найкращого чоловіка, турботливого батька, добру, щиру та чуйну людину, яка завжди приходила на допомогу.

Згодом Сергій став до лав 82 окремої десантно-штурмової бригади. Солдат, навідник десантно-штурмового відділення, до останнього залишався вірним військовій Присязі та українському народові.

3 червня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Попів Яр життя Сергія обірвалося. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.

За особисту мужність, самовідданість і вірність військовому обов'язку Сергія Бєнькова посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У Героя залишилися трирічний син, цивільна дружина та мати. Поховали захисника на Свіштовському кладовищі у місті Кременчук.

Дружківська міська військова адміністрація висловлює щирі співчуття рідним і близьким Сергія Вікторовича. Нехай світла пам'ять про нього завжди живе у серцях тих, хто його любив, а вдячність за його подвиг ніколи не згасне.

Вічна пам'ять і слава Захиснику України.